В одній купальській пісні мати Ганнусі, яка втопилася в Дунаї, каже : "Не беріте із Дунаю води - це Ганнині сльози, не ламайте в лузі калини - то Ганнина краса". 
  У колядці "А в цім домку, як у вінку" з калиною порівнюється господиня дому:
              Там господар, як виноград,
              Там господиня, як калина,
              А діточки, як квіточки...

    У Юрія Федьковича, українського письменника, зустрічаємо розширене порівняння краси, барвисте: "Коли в личку ти калиновий гай". Але є й таке порівняння з гумористичними інтонаціями: "Біда, як жінка бліда, але ж лиха година, коли жінка - як калина".
  
 Доречно буде згадати й Шевченкове:
                     Зацвіла в долині
                     Червона калина,
                     Ніби засміялась
                      Дівчина-дитина...