У деяких народів колись існував звичай. Коли відзначали травневе свято дерев, то парубки перед вікнами гордих, конозистих або таких, що втратили невинність, дівчат, ставили терен, як і бузину чи гілку осики. А за сербською піснею, у терен перетворилася кров підступної жінки.
  Як свідчить повір'я, тернові плоди - це очі дівчини, яка не шанувала матері, була безрозсудливою. 

"У лузі терен - Ганнині очі", - це вже  з іншої пісні.
   Ще один пісенний варіант походження рослини. На перешкоді вірному коханню козака та дівчини були батьки. Молодята вирішили обвінчатися всупереч волі старших, але це їм не вдалося. І от після цього парубок обернувся і проріс терном на горі, а дівчина - у долині калиною.Уже опісля вийшла козакова мати терну рвати, а мати дівчини - калину ламати.
              Се ж не терночок - се мій синочок,
              Се не калина - се моя дитина, - співається в пісні.