85.  Мабуть, ви часто задумуєтесь над питанням, що означає ваше прізвище, з яким ви, як і з ім'ям, не розлучаєтесь усе життя і завжди маєте при собі. 
   

  А ще хотілося б сісти в машину часу й полинути в ті далекі часи, щоб довідатись, коли і як виникло ваше прізвище, хто був той перший далекий предок, що почав носити його. Та машини часу немає, і відповіді на всі ці запитання слід шукати в самому прізвищі, розглядати його як звичайне слово, пов'язане звуковим складом і будовою з іншими словами - загальними і власними назвами.

У такий спосіб можна відшукати витоки слова-прізвища і на цій основі будувати версії, навіть створювати легенди про виникнення вашого родового імені та про першу людину, що одержала його й передавала багатьом поколінням нащадків.
    Які ж вони, наші прізвища?

Оголошення для здобувачів освіти 9-Б!
У понеділок, 2 вересня, на 9.00 буде виховна година. Приходити святково вбраними. Опісля - розклад уроків, підпис щоденників,  вибір активу класу, чергування по класу, харчування, оформлення соцпаспорта класу, класного куточка  тощо  і фото, як завжди. 
  Бажаю усім хорошого настрою. До зустрічі!

  Тема першого уроку: "Мистецтво жити гідно". Принесіть 2-3 чоловічки із кольорового паперу для створення "портрету" нашого класу. Як на фото.

84. Процес надання прізвищ у козацькому середовищі прекрасно описав у "Гайдамаках" Тарас Шевченко. Залізняк запитує Ярему, який пристав до гайдамацького загону й відзначився хоробрістю:
"А як тебе звуть? Я не знаю".
             "Яремою".
"А прізвище?"                                 
           "Прізвища немає!"
"Хіба байстрюк? Без прізвища...
Запиши, Миколо,
У реєстр. Нехай буде...
Нехай буде Голий,
Так і пиши!"
       "Ні, погано!"
"Ну, хіба Бідою?"
      "І це не так".
"Стривай лишень,
Пиши Галайдою".
Записали...

    - Лише наприкінці XVIII - початку XIX століття родові прізвища одержали всі українці.

83. Прізвища давали можливість офіційно закріпити маєток за наступними поколіннями і, крім того, указували на землі, якими вони мають право володіти.

   Згодом прізвища одержали міщани - торговці, ремісники, діяльність яких також була пов'язана з необхідністю офіційного оформлення документів про власність, купівлю, продаж, позику, замовлення тощо.
   На кінець XVII ст. прізвища закріпилися серед переважної більшості міських жителів. Однак без родових найменувань залишилась основна маса населення України - селяни.

Кріпаки, як власність поміщиків, не мали потреби в прізвищах, а козаки найчастіше задовольнялися прізвиськами, які фіксувалися в документах і згодом ставали прізвищами.

82.

Уперше прізвища як офіційні найменування засвідчені в писемних пам'ятках XIV-XV століття. Носіями перших родових імен в Україні стали феодали - князі, власники великих земельних маєтків. А причиною появи родових найменувань було існування за тих часів спадкового землеволодіння. Воно й викликало необхідність спадкових імен,  тобто прізвищ.

   А було це так. Великий магнат, який  володів обширними землями, розташованими, скажімо, у заплаві річки Чорторий або Бистриця чи поблизу поселення Рогатин, прагнучи закріпити ці землі за своїми нащадками, добирав офіційне спадкове ім'я, утворене найчастіше від назви угідь, власником яких був. Так виникали власні родові імена Чорторийський, Бистрицький, Рогатинський і подібні.'

81. Витоки родоводу. А чи завжди люди мали прізвища? Чи мали їх усі наші предки? Пригадаймо хоча б часи Київської Русі, її князів.
   Прізвища, тобто родові найменування людей, з'явилися в Україні й закріпилися порівняно недавно. Київські князі, як і інші історичні особи часів давньої Русі, не мали прізвищ. У літописах та інших пам'ятках названі тільки імена - Володимир, Ярослав, Ігор, Борис, Нестор  та інші. 
               А додані до них Великий, Мудрий не

можна вважати прізвищами, бо вони не передавалися у спадок. Це індивідуальні прізвиська.
   

80.  Багато прізвищ "озивається" до нас з полів  жорстоких битв, боротьби за честь, свободу та незалежність України. 
   - Що ви знаєте про людей, які носили подані прізвища та імена?

1. Генерал, гетьман України у 1918 році - Павло Скоропадський.
2. Один із організаторів та керівник Народного Руху - В'ячеслав Чорновіл.
3. Письменник, публіцист  і журналіст - Олесь Бузина.

4. Письменник, Герой Радянського Союзу - Юрій Збанацький.
5. Льотчиця, Герой України - Надія Савченко.
6. Піонер, партизан, Герой Раданського Союзу - Валя Котик.
7. Маршал авіації, Тричі Герой Радянського Союзу - Іван Кожедуб.

8. Двічі Герой Радянського Союзу - Сидір Ковпак.
9. Герой національно-визвольного руху, гетьман України - Богдан Хмельницький.
 І багато-багато інших відомих і безіменних героїв нашої рідної землі.

 

79. Пригадайте прізвища історичних осіб, прославлених у народних піснях і думах. 

1. Багаторічний непереможний отаман (55 перемог!) Війська Запорозького на ім'я Іван Сірко.
2. Запорожець Самійло Кішка - учасник багатьох морських походів, перебував 25

років у турецькому полоні, підняв на галері повстання й утік з полону, був обраний гетьманом .

3.  Козак Голота, що "не боїться ні вогню, ні болота".
4.  Страчений турками черкаський і канівський воєвода, козацький отаман Дмитро Вишневецький,відомий під прізвиськом

Байда.
5.  Гетьман України, керівник національно-визвольної боротьби українського народу на ім'я Богдан Хмельницький.

6.  Вінницький полковник Іван Богун, сподвижник Богдана Хмельницький.

7.  Керівник гайдамацького повстання на ім'я Максим Залізняк.

8.  Ватажок повстанців проти кріпацтва Устим Кармалюк.

9.  Ватажок карпатських опришків Олекса Довбуш.

78. Із глибини історії.     Ви, без сумніву, цікавитесь якоюсь галуззю науки чи мистецтва - історією, фізикою, літературою чи музикою. Тоді пам'ятайте: кожну з цих галузей створили люди, здобутки будь-якої з них - справа рук і розуму кращих представників народу. А розпочиналася пам'ять про них у людському потоці поколінь завдяки власним іменам.    

 

 Саме прізвищам ми зобов'язані знанням про те, що Максим Березовський і Дмитро Бортнянський були видатними композиторами та ще в XVIII столітті реформували хоровий спів, Іван Пулюй відкрив рентгенівські промені, а розробки Юрія Кондратюка використали американці, організовуючи політ на Місяць. 

 

    Найменнування видатних діячів зберігаються та передаються від покоління до покоління через наукові розвідки, перекази, художні твори, пісні, легенди .

77.    Можливо, ви читали, дивились у театрі чи слухали по радіо виставу за високохудожньою п'єсою І. Карпенка-Карого "Мартин Боруля". Однойменний герой п'єси домагається дворянського титулу, але не досягає бажаного через одним-одну літеру е , записану в прізвищі, замість о: Беруля, а не Боруля. Ось як говорить про це письменник устами персонажа:

"П'ять літ діло йшло, зовсім було признали, сопричислили ... і не утвердили. І через що? Пустяк! Сказано в бумазі, що не так хвамілія стоїть: у нових бумагах - Боруля, а в старих - Беруля... Бодай тому писареві руки назад лопатками повикручувало, що написав Беруля... Я і сам не знаю, хто я: чи Боруля, чи Беруля... Може, й Беруля!"

 
   Хоч мова ведеться не про наші часи, але випадок повчальний і сьогодні. Тож пильнуйте своє прізвище, не вносьте в нього щонайменших змін і не дозволяйте робити це іншим.

76.

Прізвище - основна частина триєдиного найменування людини, її соціальний знак. Тому, одержуючи будь-який документ, стежте за правильним орфографічним оформленням у ньому прізвища. Адже Мірошниченко, Мірошніченко  і  Мірошниченков  репрезентують трьох різних людей, а Лисовський не зможе одержати грощі, рекомендований лист, бандерорль тощо, адресовані Лісовському  чи  Лесовському.

75. Отже, про прізвище. 

     Якщо ім'я служить для виділення особи в сім'ї чи невеликому колективі, а по батькові вказує на зв'язок з батьком, то прізвище об'єднує членів однієї родини й дає змогу відрізняти їх від представників інших родин - Павленків від Петренків, а Ковальчуків від Коваликів. Прізвище дають у спадок батьки, а їм попередні предки - ваші дідусі, прадідусі і пра-, пра-, пра-... дідусі.
     Прізвище - коштовний спадок. Його слід берегти, не міняти й не ганьбити негідними вчинками. Воно єднає рідних, за ним установлюється родовід. І, можливо, ваше родове найменування зафіксоване в стародавніх архівних документах, бо належало в далекі часи видатним вашим предкам - талановитому митцеві чи мужньому лицарю, учаснику боїв під Жовтими Водами або Берестечком.

74. Частина III.       Родові імена.
   

  Вам добре відоме слово прізвище. Кожний з вас має, носить і намагається не заплямувати своє офіційне найменування. Ви також знаєте, що в цьому слові є префікс -прі, у якому пишеться і,  що походить з о. А чи задумувалися ви над тим, звідки походить, як утворилося слово прізвище? 
    Слово прізвище за походженням українське, і ви легко можете з'ясувати його будову (прі-зв-ищ-е). отже, корінь цього слова -зв-, спільнокореневі слова: звати (зву), назвати, прозвати. Утворилося воно від дієслова прозивати іменниковим суфіксом -ищ-: прізвище ← прозв + ищ-е.             

    Прізвище - це зафіксоване в документах родинне найменування.

73.  Уявіть собі, що у вас родинне свято, на яке ви маєте офіційно запросити друзів ваших батьків: Василенка Віктора Степановича, Кучерука Аркадія Васильовича; родичів Павлюк Людмилу Петрівну, Власенко Юлію Адамівну та своїх друзів: Вихованець Віру Андріївну і Сідаш Соломію Миколаївну.    

    Додайте до запропонованих слів продовження звертань до названих осіб: вельмишановний, вельмишановна, шановна, шановний.

72.   Чи відоме вам традиційне власне українське ввічливе офіційне звертання до конкретної людини? 
     

Може, ви читали вірш П.Тичини "О люба Інно...". У ньому є рядок "О панно Інно, любові усміх квітне раз..." Так от, в Україні традиційно ввічливим є звертання до людини на ім'я в кличному відмінку, до якого додають слова пан або добродій (для дорослого чоловіка), пані або добродійка (для дорослої жінки), панна (для дівчини) також у формі кличного відмінка: пане Василю, пані Мирославо, панно Оксано або добродію Миколо, добродійко Михайлино, панно Олено.

71. Що ж означає ім'я по батькові? Звідки воно береться і як утворюється?
      Ім'я по батькові засвідчує зв'язок сина чи доньки з батьком, тому так і називається ім'я по батькові. Утворюється воно, як ви знаєте, від батькового імені шляхом додавання суфіксів -ович для чоловічих імен та -івн(а) для жіночих: 
Марко → Маркович, Марківна;
Василь → Васильович, Василівна;
Анатолій → Анатолійович, Анатоліївна.
    Щоправда, є кілька винятків:
Ілля → Ілліч, Лука → Лукич, Яків → Якович, Кузьма → Кузьмич, Кузьмівна.

70.  ЧастинаII .     Ім'я від батька.

     Батьки, знайомі, друзі називають вас на ім'я, найчастіше скорочене або й пестливе. У школі до нього додають прізвище: 
Морозенко Андрій або Василенко Віра. А яке ваше повне ім'я? Навчіться писати його без помилок!
   Повне,  офіційне ім'я кожного українця включає власне ім'я, ім'я по батькові та прізвище: Дорошенко Василь Петрович, Кучерук Галина Василівна. Офіційне повне ім'я зафіксоване у свідоцтві про народження (метриці), а з повноліттям особи - в її основному документі - паспорті.
  

69. Прочитайте рядки з творів учнів 5-го класу. Виправте в них помилки. Визначте відміну та групу вжитих власних назв-іменників. 
1. Вони наче розмовляли з Павлусьом і Ганьою.
2. Данько голосно покликав друзів: "Тоньо! Василе! Тося!"
3. Задумали зустрітися з Васьою і Сергійом.
4. Бажаю тобі успіху, Насте, і тобі Вадиму!
5. Васильові було незручно за розмову з Сашою.

 

68. Особливості написання іменників у кличному відмінку

                                   III відміна
  Іменники цієї відміни утворюють кличний відмінок за допомогою закінчення -е:


 Аделе (від Адель)     Нінеле (від Нінель)
 любове                      подороже
 молодосте                 радосте

                                  IV  відміна
Кличний відмінок однини збігається з називним та знахідним відмінками. Іменники четвертої відміни мають закінчення -я (після шиплячого -а):
 
 гуся          козеня
 дитя         коліща
 ім'я           кошеня               
 курча       лоша
 плем'я       дівча

67. Особливості написання іменників у кличному відмінку
                                         II  відміна
1. Закінчення -у мають іменники твердої групи із суфіксами -ик, -ок, -к (о), іншомовні імена з основою на г, к, х  та деякі іменники мішаної групи з основою на ч, ш:

 батьку              Дітріху
 викладачу        Ільку
 товаришу         Фрідріху
 глядачу             полковнику

А також: діду, сину, тату.
Але     Довбуше, Дороше, стороже, Тимоше. 


2. Закінчення -ю мають іменники:
    а) з основою на м'який приголосний:
     Андрію          вчителю
     Василю          коню
     водію             красеню
     Олексію         Юрію
     ясеню            Сергію
  б) з основою  на -р та закінченням -я
в родовому відмінку:
 бондарю              кобзарю
 друкарю              єгерю                          
 лицарю                лікарю
 секретарю           шахтарю

3. На -е  закінчуються  іменники:
  а) з основою на твердий приголосний:
 брате              Львове
 вовче              Явтуше
 Києве              пастуше
 ясене               соколе
  б) частина іменників м'якої групи          
 із суфіксом -ець:
 горобче           женче
 кравче             молодче
 хлопче            шевче

Але  знавцю, бійцю, борцю, добровольцю. 

  в) з основою на -р та закінченням -а 
в родовому відмінку:
 бджоляре        каменяре
 бригадире       варваре
 газетяре          школяре
 ювіляре           командире

Запам'ятай! 1. Закінчення -е має іменник : Ігоре
                     2. Ім'я Олег має  дві форми: Олегу та Олеже