22. Завжди особливою популярністю в читачів користувалися гумористичні твори. Слово гумор запозичено з латинської мови через польську, але в латинській мові це слово не означало веселощів, а мало досить дивне й несхоже на  сучасне значення - "волога", "рідина". Виявляється, у середньовічній медицині це слово позначало "соки організму, що впливають на настрій". Одним із чотирьох "соків" і був, мабуть, той, що викликав добрий настрій, веселощі.

 21.  Новелою ми називаємо невеликий за обсягом художній твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом. У латинській мові новус - "новий", новелла - "новинка", "новина". Якась дуже цікава новина, якась несподіванка клалась в основу новели з самого початку її існування. Тепер є й певні композиційно-архітектонічні вимоги до новели, а не лише змістово-тематичні, проте зміст новели і в наш час повинен бути несподіваним - "новим".

 

20. Романом ми називаємо великий за розміром і складний за побудовою прозовий твір художньої літератури, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів персонажів. Слово роман походить від латинського романус, що значить "римський". Коли говорили про людину романус, то це означало, що ця людина - римлянин.

Крім поняття "латинська мова", існувало поняття "романська мова". Це народна мова раннього італійського середньовіччя. Саме цією мовою й почали писатися романи, а від назви мови й утворилась назва жанру (класичною латинською мовою романів не писали).

 

19. У греків слово трагодіа означало "пісня козлів" і виникло з культу грецького бога рослинності й плодючості Діоніса. На приурочених йому святах співав хор, який вів діалог із солістом, корифеєм. За легендою, Діоніса супроводжували козлоногі істоти - сатири. Спів хору козлоногих сатирів і дістав початкову назву трагодіа. Пізніше суть трагедії змінилась, розширилась, слово наповнилося новим значенням, із яким і дійшло до наших днів.

 

18.  На черзі інший вид мистецтва - художня література (literatura в латинській мові - "написане, рукопис", від  litera - "буква, літера"). Сьогодні слово трагедія - це драматичний жанр, твори якого відзначаються гостротою та непримиренністю конфлікту особистого чи громадського характеру й закінчуються звичайно тим, що герой гине.

Шекспірівські твори - вершина цього жанру - викликають особливу шану до нього. І тому для нас слово трагедія оточене своєрідним ореолом. А саме слово в мові, із якої походить, мало досить прозаїчне буквальне значення.

 

17. Цікава історія слова рояль. Існував такий старовинний струнний щипковий клавішний інструмент - клавесин - попередник сучасного фортепіано (італійське слово, складене з forte - "гучний" і piano - "тихий"). Назва клавесин утворена від латинського klavis - "ключ". У Франції було створено дві поліпшених моделі клавесинів - рояль - "королівський" та імперіаль - "імператорський".

Модель "ройаль клавесин" завоювала любов і визнання любителів музики як у Франції, так і за її межами. Друга - "імперіаль клавесин" успіху не мала.  У Росії, де французька мова в привілейованих верствах суспільства була дуже поширена й добре знана, означення рояль  - "королівський" було перенесено на новий інструмент і стало його основною назвою. Виходить, що рояль (назва інструмента) - це французьке слово, якого немає у французькій мові.

 16.  Один час вважали винахідником цієї гармонії Мірвальда з Баварії, але його інструмент з'явився тільки в 1891 році. Цей новий інструмент став загальним улюбленцем, і один з гармоністів-професіоналів (Орлинський-Титаренко) пізніше  назвав його на честь давньоруського співця-дружинника кінця XI - початку XII ст. Бояна - бояном, баяном (а з'явилося під впливом так званого "акання" - вимови ненаголошеного о як а в російській мові). Назва була прийнята, слово ввійшло спочатку в російську, а там і в інші мови.

 15. А тепер про баян. Так було названо гармонію принципово нового типу, винайдену в 1870 році тульським кустарем Білобородовим. Тула вже з 30-х років XIX ст. стала значним - чи не найбільшим - центром виготовлення гармоній. Слово гармонія (гармоніка) запозичене з німецької або з англійської мови, а походить воно з грецької мови. Російські майстри створили багато різновидів гармоній, які стали улюбленим інструментом не лише росіян, а й татар, марійців та інших. Винайдений Білобородовим інструмент був першою у світі хроматичною гармонією, яка мала в клавіатурі правої руки всі 12 звуків сучасної музичної системи.

 

14.    Потрапляючи в різні західноєвропейські мови,  кіфара дало в іспанській мові слово guitara (гитара) - "гітара" і citara (сітара) - "цитра". У французькій мові - guitare (гитара) - "гітара" і cithare (сітар) - "цитра". У німецькій мові Gitarre (гітаре) - "гітара" - Zither (цітер) - "цитра". У нас зараз є три слова: кіфара - давньогрецький  музичний інструмент, схожий на ліру; гітара і цитра  - сучасні музичні щипкові інструменти.

 

13.  Від кіфари та її назви пішла назва двох щипкових інструментів - гітара і цитра. В епоху Петра I в російську мову із Заходу проникає слово китара (як назва гітари), проте протрималось це слово в російській мові недовго. Як ми вже знаємо, грецьке слово кіфара було запозичене в латинську мову, проте, виявляється, не лише у формі kithara, ай у формі  cithara. 

 

12. Тепер згадаймо про деякі музичні інструменти, насамперед про ті, доля яких була химерною, капризною. Так, старовинний український щипковий інструмент - бандура - виявився... не українським. Точніше, назва бандури виникла з назви старовинного грецького музичного інструмента. У греків було слово пандура, яке означало музичний інструмент, що ми його сьогодні звемо цитра. Майже без змін слово перейшло в латинську й італійську мови.

Італійці це слово передали полякам, які зробили з нього пандура; віл поляків слово взяли ми, але історія його на цьому не кінчається. В італійській мові слово pandora змінилося в mandora, mandola; зменшена форма цього слова -  mandolino. Так виник варіант бандури - мандоліна. Кажуть, що навіть банджо (англійське banjo) узяло свій початок звідси ж.

11. Звідси й оцінка поведінки людини - "козячі вибрики", і назва музичного твору - химерного, несподіваного в переходах і оркестровці. У нас вживається слово каприз як синонім до "примха", "химера", "вередування", "забаганка". Слухаючи капричіо, легко уявити собі граціозну кізочку, яка то скаче, то зупиняється, то начебто танцює, то сердиться (на жаль, людські капризи спостерігати значно менш приємно).

Салат і десерт із назвою "Каприччіо"

 

10. Назви видів музичних творів до нас приходили здебільшого з італійської мови через німецьку або французьку, частина - прямо з італійської мови. А оскільки по дорозі з ними ніяких несподіванок не траплялося, то й зупинятися на них ми не будемо. Інша річ, коли слово зазнало пригод, як, наприклад,  каприччіо - "музична

інструментальна віртуозна п'єса примхливого характеру, яка відзначається багатством несподіваних ефектних зворотів". Слово капріцціо в італійській мові означає "примха", "каприз", а буквально - "козячі витівки", "козячі манери", бо капра - і в латинській мові і, пізніше, в італійській - "коза".