26. До "родичів гарбузових" належать кабачки. У печерах Мексики знайдені рештки кабачків, яким 5 тисяч років. 

 
Назва кабачок - зменшена форма від кабак (слово татарське, уживалося на позначенняпляшки з гарбуза).

 

 
25. Слово гарбуз запозичене з тюркських мов: у половців було слово харбуз, карбуз, у кримських татар - къарпуз; вони походять з перського харбууза, де це слово означало диня. 

 
Загалом слово гарбуз (карпуз, арбуз) є в багатьох слов'янських мовах, тільки значення його там неоднакове (у росіян і поляків це, наприклад, те, що в нас зветься кавуном). У персів слово харбууза буквально значить "ослячий огірок", "огірок завбільшки з осла".

 

 
24. Форма гарбузів дивовижно різноманітна: це і груша, і пляшка, і змія, і конус, і циліндр, і яйце, і куля. У легендах стародавнього народу маорі, який живе в Новій Зеландії, розповідається, що посудний гарбуз дав людям бог ТАНА. 

 

Вважаючи гарбуз божим даром, садили його зерна лише в певні визначені дні в супроводі урочистих ритуальних обрядів. І в наші часи деякі народи продовжують користуватися посудним гарбузом. 

 
Так само, як в Азії поважали диню, так поважали гарбуз у Південній Америці - особливо найсолодший його сорт - мускатний гарбуз. Цікаво, що в ботаніці гарбуз вважається ягодою. Нічого собі ягідка - вагою до 100 кілограмів!

 

 
23. Виявляється, що не лише гарбуз ходив по городу й питався свого роду, а й ботаніки: чимало клопоту завдав їм гарбуз, коли вони збирали всю його родину.    

 Відомо, що ці рослини є жителями тропічної зони Африки, Америки, Індії. Тепер установлено, що серед родичів гарбузових є рослини трав'янисті, кущуваті, є навіть невеликі дерева. Наші належать до ліан.     

 

 Гарбуз - один з найдавніших супутників людини. Він, мабуть, відігравав неабияку роль у житті первісних хліборобів: молоді плоди гарбуза йшли в їжу, а з оболонки дозрілих плодів робили домашній посуд.

22. Походження й первісне значення слова диня досі ще с не пояснені. Звичайно виводять від надути і вважають, що це "надутий плід". Є й інше пояснення: від грецької назви айви ( cydonea mala - "кідонське яблуко").   

 

У чому бачили подібність між динею та айвою? У обох є щось схоже на поздовжні ребра. Інші пояснення ще сумнівніші (наприклад, від латинського tunna - "бочка").

 
    До того ж слово диня, уживаючись у кількох мовах, має в них неоднакове значення: в українській мові диня - "солодкий запашний плід", у поляків - це "гарбуз", у болгар - "кавун" (таке явище зветься міжмовною омонімією).

 

21. Віруючі мусульмани казали, що візерунки на корі дині  - це письмена залишені мусульманам самим Аллахом.

 
     Диня для жителів тих країв була й обідом, і водою, і ласощами; в'ялена диня була цукром, варена - медом.     

 
 Диня була навіть своєрідними парфумами: розповідають, що колись ташкентські франти, виходячи увечері на прогулянку, брали в руки маленьку диньку, що мала запах полуниць.

 

 
20. Один з найпопулярніших сортів дині - канталупа. 
     Історія цього сорту (і його назви) така. 
   Ченці-хрестоносці, повертаючись з далеких мандрів, привезли до Ватикану й подарували Папі Римському насіння вірменської дині.

З цього насінні в папському маєтку Канталупі були вирощені жовтогарячі м'ясисті дині, відомі нині в Європі під назвою канталупа.  

 

  Сорти динь, колір їх, розмір і запах дуже різноманітні. Проте найкращі дині ростуть в Афганістані та середньоазіатських СНД-республіках. Ці дині настільки прекрасні, що їм присвячувалися навіть вірші. 

 

 
19. Про популярність дині, про те, які пристрасті кипіли навколо неї, свідчать хоча б такі розповіді: 
римський імператор Клавдій щодня з'їдав за сніданком 8 динь; цар Олексій Михайлович дуже хотів мати під Москвою власні дині, проте, хоч як старалися його садівники (навіть укривали дині своїми сорочками), виростити тут дині було важко. Король Франції Генріх IV, об'ївшись динею, захворів.  

  
Хитрий королівський лікар подав на диню позов у суд і виграв справу.  Винну в обрАзі його величності диню було публічно покарано на одній з паризьких площ - її прокляли.