21. Віруючі мусульмани казали, що візерунки на корі дині  - це письмена залишені мусульманам самим Аллахом.

 
     Диня для жителів тих країв була й обідом, і водою, і ласощами; в'ялена диня була цукром, варена - медом.     

 
 Диня була навіть своєрідними парфумами: розповідають, що колись ташкентські франти, виходячи увечері на прогулянку, брали в руки маленьку диньку, що мала запах полуниць.