Народний календар: С І Ч Е Н Ь
* січень не так січе, як у вуха пече ;
* як січень не січися, а ти до печі тулися;
* січню-батеньці морози, а лютому хуртовини;
* коли січень без снігу, то літо без хліба;
* хвали січень сніговий, травень дощовий, а серпень на хліб рясний;
* січень на все гаразд: удень снігом січе, а вночі мороз вогнем пече;
* коли січень мокрий та з відлигами - жди холодного літа.
У народі кажуть, що назва "січень" від того, що місяць пересікає, тобто січе зиму навпіл. Це якраз середина зими. Старші люди казали, що під цю пору вони заготовляли дерево для осель. Вирубаний узимку ліс вважається найкращим. деревина добре зберігає тепло, її не точить шашіль. Оскільки в давнину ліс не різали, а рубали, тобто підсікали сокирами. то й місяцеві дали таку назву. Про це мовиться і в прислів'ї: "Січень січе та морозить - газда з лісу дрова возить".
- Ось бачите, діти, скільки цікавого заховано в одному лише слові!
