6. Ще один крилатий вислів про батьків і дітей: попіл Клааса б'є в серце. Він кілька разів повторюється в романі Шарял де Костера "Легенда про Уленшпігеля" (1867). Тіль Уленшпігель, син спаленого інквізиторами на вогнищі Клааса, носить на грудях мішечок з попелом батька. Він клянеться помститися вбивцям і віддати всі сили визволенню своєї батьківщини - Фландрії: "Попіл Клааса бє в моє серце. Смерть панує над Фландрією і в імя папи косить найсильніших чоловіків і найкрасивіших дівчат. Права Фландрії розтоптано, її вольності відібрано, голод гризе країну... Якщо Фландрії не прийти на допомогу, вона загине". 

У переносному вживанні означає нагадування про важливий обов'язок; заклик до помсти: "Завтра ж ми підемо до людей, які розшукують Мазура... Постарайся за вечір і ніч пригадати все, як було... Вогонь Клааса хай стукає в наші серця..." (П. Гуріненко).

Пізнаємо ми цей крилатий вислів і в таких рядках М. Бажана:

Ніколи не бризне світло                                                                                                                             Із вікон кварталу-мерця.                                                                                                                           Твій попіл, замучене житло,                                                                                                                   Суворо стучить в серця. 

                                        

5. Одна з таких історій конденсувалась у крилатих словах вільний стрілець Вільгельм Телль, яблуко Вільгельма Телля. Вільгельм Телль - це герой середньовічної народної легенди "Сказання про стрільця", яка була складена в епоху визвольної війни початку XIV ст., що її вели селяни лісових районів Швейцарії проти австрійських загарбників.

                                       Жорстокий намісник австрійського герцога Гесслер примушував вклонятися піднятому на жердині капелюхові герцога - символові австрійської влади. Вільний стрілець Вільгельм Телль відмовився вклонитися цьому капелюхові. Тоді Гесслер наказав покласти яблуко на голову маленького сина Вільгельма Телля, а батькові - випустити стрілу в це яблуко. Вправний стрілець, Телль влучив у яблуко, не зачепивши голови сина. Потім, під час арешту, він убиває Гесслера.

Це послужило сигналом до народного повстання. Ми бачимо, що маленький син Телля бере поки що пасивну - але яку ж небезпечну! - участь у батьковій боротьбі. Прообразом Вільгельма Телля був керівник повстання Штауффахер. Цю легенду поклав в основу драми "Вільгельм Телль" (1804) Ф. Шіллер.                        Вислів означає здатність до самопожертви в ім'я вітчизни, високий патріотизм. Швейцарію часто називають батьківщиною Вільгельма Телля.

4. Повернемося до батьків і дітей. Як і кожен крилатий вислів, це словосполучення живе подвійним життям. З одного боку, воно символізує різницю життєвих обставин, зміну суспільних умов, поглядів попереднього і наступного поколінь; тут відчувається його зв'язок з романом - першоджерелом цього вислову. З другого боку, вислів почав уживатися і з іншою - прямо протилежною метою - для підкреслення органічного зв'язку поколінь: "Так, соціальна структура нашого суспільства не має підстав для антагонізму батьків і дітей, який безперечно є в буржуазному світі" (Із журналу).

                Батьки і діти. Зачинателі і продовжувачі великої справи. Творці духовних цінностей і їх спадкоємці. Це одна з найтрепетніших сторінок історії людства й історії літератури. Кинемо на неї погляд.

 

3. І. С. Тургенєв Євгенія Базарова називає нігілістом за те, що він заперечує устої дворянського суспільства. Це одно з кількох значень цього запозиченого слова. Найближче до тургенєвського Базарова і його нігілізму таке значення цього слова: прогресивна течія громадської думки в Росії 60-80 рр. XIX ст., що поширилася в середовищі різночинців і була спрямована проти реакційних традицій та устоїв дворянської культури.

 Найширше, найзагальніше значення цього слова - це негативне ставлення до всього загальновизнаного. Саме з цим значенням (а не з "базарівським") вживається слово нігілізм у нашій повсякденній розмовній мові, а також на сторінках газет: "Критичному реалізму аж ніяк не властиві тенденції нігілізму по відношенню до дійсності" (З газети). 

2. Після виходу роману слова нігілісти, Базаров для одних були прапором, для інших - пугалом. Гостра літературна боротьба навколо роману - точніше, навколо висловлених у ньому поглядів - зробила крилатими словами як саму назву роману, так і прізвище його головного героя. З тих часів Базаров (у переносному значенні) - людина, що сміливо проголошує нові, незвичні ідеї в середовищі прихильників старих, традиційних форм суспільного життя і старої ідеології: "Це були типи Базарових свого часу, багато сміливіших за його, тільки в романтичних формах - німецьких Базарових, попередивших тургенєвського Базарова на сотню років" (І. Нечуй-Левицький).

 

Крилатий вислів "Батьки і діти" 

1. Батьки і діти - що тут особливого? Звичайна собі зміна поколінь; та був час, коли слова ці викликали бурю пристрастей, - це було після виходу у світ роману І. С. Тургенєва "Батьки і діти" (1862). У романі змальовано незгоду між двома поколіннями6 молодшим (його представляють демократи-різночинці) і старшим (це дворяни). Сам автор визначав основний конфлікт роману як "торжество демократизму над аристократією".

  

12. А ще можна згадати Калитку (героя п'єси І. К. Карпенка-Карого "Сто тисяч"), для якого в житті існують тільки дві достойні цілі - гроші і "земелька".                 Як казав М. Рильський, "давно життя минуло старосвітське", і вже недалекий той час, коли розгорнута автором статті "панорама" залишатиметься тільки панорамою літературних образів і не буде панорамою характерів, які, на жаль, усе ще трапляються у нашому житті.

  

11. А ще в "панораму" можна включити "групові портрети": Іван Іванович та Іван Никифорович - герої "Повісті про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем" М. В. Гоголя, миргородські обивателі, імена яких стали загальною назвою для людей, що постійно сваряться один з одним; старосвітські батюшки і матушки - обмежені, зажерливі, малописьменні попи і попаді з однойменної повісті І. С. Нечуя-Левицького.

   

10. Угрюм-Бурчеєв - персонаж "Історії одного міста" М. Є. Салтикова-Щедріна, глуповський градоначальник, у якого виникла безглузда ідея зруйнувати Глупов і відвести річку, щоб потім побудувати нове місто з однаковими вулицями, будинками і навіть сім'ями. Переносно - тупий адміністратор, жорстокий самодур: "...Ідея була добра, але вислів кепський: народами правлять поки що, на жаль, не ідеї, а різні "Угрюм-Бурчеєви..." (І. Франко).

 

9. Унтер Пришибєєв, герой однойменного оповідання А. П. Чехова - страж порядку, який вважає своїм обов'язком у все втручатися, усім робити зауваження, усіх душити своїм унтер-офіцерським званням: "Кандиба з новели "Невагомість" Жураховича постане переж вами як бюрократ, сучасний унтер-пришибєєв, який не визнавав ніякої демократії і за це був знятий з посади голови міської Ради" (ж. "Вітчизна").

   

8. Держиморда - жорстокий, обмежений, грубий поліцейський служака. Це дійова особа з комедії М. В. Гоголя "Ревізор". У переносному значенні - брутальний і свавільний адміністратор, людина з грубими нахилами:

 Десь далеко єсть країна                                                                                                                             Пишна, вільна, щастям горда,                                                                                                                   Кожний там живе щасливо -                                                                                                                       Держиморда, держиморда. (В. Самійленко)