Школа на Дачному (блог учителя Ольги Яркової)

среда, 30 ноября 2022 г.

27.  І день, і ніч над величним будинком Верховної Ради полощеться синьо-жовтий прапор (до цього був червоно-синій) – емблема України, символ незалежності.                                                                                  Прапор, знамено, стяг, корогва… Так-так, і корогва також. Не будемо віддавати зовсім це слово церкві, бо ж співається в старовинній пісні:

   Пішло військо, короговки сяють,                                                                                         Попереду музиченьки грають. 

       


Корогвою звався й підрозділ козацького війська, який мав свій прапор:



Хвала безсмертним Жовтим Водам,                                                                                 Огням козацьких корогов!                                                                                                            (Максим Рильський)

Це дуже давнє запозичення зі сходу (Фасмер вважає: з монгольського орунга – «знак, прапор» через тюркське посередництво), наявне майже в усіх словянських мовах з тим же значенням – «прапор».   

вторник, 29 ноября 2022 г.


26. 
 Та ось слово-програма втілюється в життя, стає реальністю, вживання його зростає, розширюється. І вже в березні 1920 р., менше ніж через три роки після перемоги революції, В. І. Ленін з гордістю відзначав, що наше російське слово «Совет» - одне з найбільш поширених, його навіть не перекладають на інші мови, а скрізь вимовляють по-російськи.

Це перше з післяжовтневих слів, яке стало тоді інтернаціональним.
                                                                         Найвищим органом державної влади в Радянському Союзі була Верховна Рада СРСР (нині в Росії – Державна Дума, а в Україні – Верховна Рада).

понедельник, 28 ноября 2022 г.



25. 
 У 1905 р. з'являються Ради робітничих депутатів. І не лише в Петрограді, Москві, Іваново-Вознесенську, а й у Катеринославі, Харкові, Луганську.                                                                                                   Спочатку це було слово-програма: «Не парламентарна республіка, - повернення до неї від Р. Р. Д. було б кроком назад, - говорив В. І. Ленін у квітні 1917 р., - а Республіка Рад робітничих, батрацьких і селянських депутатів по всій країні, знизу доверху».

воскресенье, 27 ноября 2022 г.

 


24. Проте українське слово рада (як і російське совет) вживалося також на позначення певних органів управління у досить віддалені від нас часи. Радою звалися загальні збори козаків у Запорозькій Січі та на Лівобережній Україні у XVII-XVIII ст. Тоді ж існувала Рада старшини при гетьмані, до складу якої входила вся козацька верхівка ( про ті часи можна прочитати у творі Т. Г. Шевченка «Назар Стодоля»);

була й Рада генеральної старшини – вузький дорадчий орган при гетьманові, обраний зі складу Ради старшини. Проте пізніше слово це в значенні «орган управління» відійшло в пасив аж до революції 1905 р.

суббота, 26 ноября 2022 г.

23.  Слово рада – давнє українське багатозначне слово. Протягом свого життя в мові частина значень зберігалась, а деякі втрачалися. Так,  втратилося значення слова «порядок, лад», яке було в ньому раніше: «Військо стояло, ради не знало, ради не знало, Івана прохало» (народна пісня).                                                                                                        Збереглися до нашого часу такі його значення: «пропозиція, вказівка, як діяти за певних обставин»; «допомога добрим словом»; «спільне обговорення якогось питання»; «нарада, засідання».

пятница, 25 ноября 2022 г.

22.  За радянських часів слово  партія вживалося насамперед як скорочена назва Комуністичної партії Радянського Союзу – добровільного бойового союзу однодумців – комуністів, організованого з представників робітничого класу, трудящих селян і трудової інтелігенції Радянського Союзу ( зараз в Україні до сотні різних  партій).                                                        В українській мові слово давно вже  пустило міцне коріння й представлене значною кількістю похідних утворень. Слова ці живуть і в повсякденній мові, і в урочистих промовах, і в пристрасних, полум’яних віршах:              

    Ми чисті перед совістю,                                                                                                  Нащадками й Планетою -                                                                                         

І правду цю освячуєм                                                                                                     Своїми партбілетами!       (Б. Олійник)   


           

четверг, 24 ноября 2022 г.

 


21. Тепер поговоримо про слово партія.                                                                Партія – це політична організація; вона є найвищою формою організації якого-небудь класу і водночас найактивнішою частиною цього класу; вона захищає його інтереси й керує боротьбою з ворожими класами. У європейські мови слово партія було взяте з французької мови. Походить воно з латинської мови, у якій було дієслово партірі – «ділити», «розділяти» й іменник парс (Р. в. партіс) – «частина, галузь, відділ».

У російську та українську мови слово прийшло через німецьку (
Partie) або польську (partia) мову. Зявилося воно в Росії у ст. з дещо іншим, старішим значенням: у Петра I в записі 1721 р. зустрічається вислів «партия хлеба» - слово вже запозичене, але його суспільно-політичне значення ще не сформувалося.

вторник, 22 ноября 2022 г.


20. 
 Рідше вживається ще одне власне українське слово цього ряду – відозва (корінь звати простежується ще в індоєвропейській спільності) – «звернення, заклик уряду, організації або окремої особи до широких мас населення».

понедельник, 21 ноября 2022 г.

19.  Перебуваючи на вістрі гострої політичної боротьби, наші сьогоднішні лозунги повинні бути конкретними, точними й злободенними (деякі політики ще пам’ятають вимогу В. І. Леніна – якомога менше політичної тріскотні й абстрактних лозунгів)
       
 
Українське слово заклик (від праслов’янського клікаті – «кликати») стоїть у тому ж ряду, що й слова гасло, лозунг, тільки не з першим своїм значенням («прохання, запрошення прийти, приїхати, з’явитися куди-небудь»), а з другим: «звертання до певної групи людей, у якому в стислій формі висловлено провідну ідеологічну, політичну вимогу, завдання; відозва, гасло». Закликами наш народ колись звав звернення Уряду до всіх громадян у передсвяткові дні.      

                                

воскресенье, 20 ноября 2022 г.


18. 
 Лозунг – слово німецьке (від Los – «жереб»), уперше засвідчено в російських джерелах як лозонг, значило спочатку «опізнавальний крик, слово-відгук».                                                                                                         У словнику 1769 р. пояснювалося: «Лозунг – слово, знак воинский». Це значення словники вперто повторюють аж до середини XIX ст., хоч у живій мовній стихії слово встигло обрости новими й далеко не безневинними значеннями, особливо в статтях на літературознавчі та політичні теми.   

                                                             Поступово лозунг втрачає своє старе термінологічне значення і набуває нового – суспільно-політичного. Уже створили свої лозунги більшовики – особливі лозунги, у яких поєднувалася марксистська теорія і боротьба робітників за «хліб насущний». У революцію та пореволюційний час слово із новим політичним значенням перейшло в українську мову, стало паралеллю до гасла.

суббота, 19 ноября 2022 г.


17.
Гасло і лозунг як "пароль" і "відгук" могли бути не лише словесними, а й предметними. У художній літературі маємо чимало свідчень: зустрічаємо в цій ролі розірвану навпіл картку паперу, розрізане фото, розбитий черепок та ін., які повинні створити цілість при складанні.   

                                                            Прийшло гасло з польської мови (власне польське утворення від спільнослов'янського дієслова гадати), де має ціле гніздо значень - "умовне слово, пароль, девіз; засада; реєстрове слово в словнику", тому й не дивно, що ще з козацьких часів закріпилося в українській мові.

Наш найавторітетніший дожовтневий словник Бориса Грінченка на перше місце висуває його значення "сигнал, знак", на друге ставить "пароль, лозунг".