40. З прибутками й видатками пов'язане і слово дефіцит. Воно означає перевищення видатків над прибутками, збиток. Має це слово і друге значення: "мала кількість, недостача чогось порівняно з потребою".

За свідченням дослідників, слово потрапило до нас на початку XIX ст. з німецької або французької мови. "Розголосу" набуло це слово під час французької революції 1789 р.

39.  Слово бюджет пов'язується завжди з майбутнім: це кошторис, зіставлення прибутків і видатків держави або окремого підприємства на певний період. Це також сума прибутків окремої людини або родини - теж на певний час. Прийшло до нас це слово через французьку мову (bougette - бужет) з англійської (budget  - баджіт), де воно означало "шкіряний мішечок на гроші", "мішок скарбника".

 

38. Баланс - це підсумок прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, у якій зафіксовано цей підсумок. Слово походить з латинської мови, де воно складалося з двох частин: ланкс - "блюдо, миска" і біс - "двічі". Тут біс скоротилося до бі , яке ми зараз зустрічаємо в багатьох словах, що називають "подвійні " предмети:

біцепс, біплан, бікарбонат, бінокль, біатлон, білабіальний, білатеральний, біметалізм, бінарний, біном та ін. У деяких словах біс збереглося: викликати на біс, бісквіт, бісектриса та ін. Таким чином, баланс був колись біланкс - "дві миски", тобто "ваги-терези".

 37. Фінансові операції, які проводилися через банки, покликали до життя цілий ряд спеціальних слів-термінів - баланс, дефіцит, бюджет та ін. З цими словами нам доводиться часто зустрічатися на сторінках газет і чути їх по радіо, телевізору. Тому варто зорієнтуватися  і в їх сучасному значенні, і в їх походженні.

36.  Патриції й клієнти були корінними жителями Риму, плебеї - пізнішими переселенцями. Клієнти були залежними від багатих патриціанських родин, допомагали їм у політичній діяльності, зокрема на виборах тощо. За це патриції опікувалися клієнтами, допомагали їм матеріально, заступалися за них, були їхніми правовими оборонцями. Особливо важливу роль цей поділ відігравав, починаючи з V ст. до н.е. й до I ст. н.е.  Пізніше роль клієнтів стає все меншою, поки не занепадає остаточно. До нас слово клієнт потрапило через німецьку мову десь у XVI ст.

 

35. Активізується й слово клієнт - "людина, що має якісь справи  в банку чи в іншій установі". Це слово виникло значно раніше, ніж слово банк (у новому його значенні). Походить воно з латинської мови, де означало "слухняний", а ще "підопічний, підвладний". Історія цього слова досить своєрідна. Коли в Римі стали з'являтися цілі натовпи переселенців, особливо з щойно завойованих земель, усіх жителів Риму було поділено на три класи: патриціїв, плебеїв і клієнтів...

 

34. У XIV - XV ст. банківська справа в Європі почала розвиватися; в Італії з'являється ряд похідних від слова банк, зокрема банкрот, банкрут (в українській мові це слово вживається у двох формах: банкрут прийшло через польську мову, банкрот - через російську). Спочатку слово банкрут означало зламану лаву на знак неплатоспроможності, а пізніше так звалася людина, яка була не спроможна сплатити борг. 

 

33. Шляхи обох слів - банк і лавка (магазин) - чимось схожі. Наше лавка - це насамперед вид меблів для сидіння (дошка на чотирьох ніжках). Ця лавка водночас могла бути і "прилавком", тобто місцем, з якого здійснювалася торгівля. Далі лавкою почали називати й те приміщення, у якому щось постійно продавали (це найчастіше була ятка, намет, будка з прилавком).

Так само і банк спочатку був лавою, лавкою міняйла - того, хто розмінював гроші. Міняйла були в часи середньовіччя "необхідним злом" - в обігу перебувала

величезна кількість найрізноманітніших монет; завданням міняйла було добре знати курс кожної з них у своїй країні чи у своєму місті й обмінювати або розмінювати їх.

32. Слово капітал у нашій уяві тягне за собою інше слово - банк. У капіталістичних країнах банк - це фінансова установа, що концентрує капіталовкладення, які дає в позику капіталістам з метою одержання прибутків і надприбутків. У нас колись банк був державною фінансовою установою, яка здійснювала кредитування народного господарства і була розрахунковим центром країни. Як правило, банки займають великі, строгі, масивні будівлі, так не схожі на первісне, пряме значення слова банк - "лава", "лавка", "стілець". . .

 31. Із значенням "головне, основне багатство" слово капіталіс перейшло в італійську (капітале), у французьку (капіталь) мови, а далі і в інші. У російській мові воно вперше засвідчене писемно в 1709 році. У розмовній мові, як російській, так і українській, воно побутувало у формі капитал і пов'язувалося зі словами "копити, накопичувати". Як термін політекономії слово утвердилося у славетній праці К. Маркса "Капітал".

 30. Перебираючи монету за монетою, ми з вами вже назбирали  цілий капітал - у розмовному, повсякденному значенні цього слова ("значна сума грошей"), бо є ще й термінологічне значення ("вартість, що дає її власникові-капіталісту додаткову вартість унаслідок визиску робочої сили найманих робітників"). Народилося це слово в латинській мові: "предок" його - капут ("голова"). Капіталіс у латинській мові означало "головний".

 

29. Непомітно у вислові "закопати талант у землю" грецьке слово талантон (грошова одиниця) було замінене німецьким талант (обдарування). Є ще схоже звучанням слово талан - "доля", "життєвий шлях". Воно запозичене з тюркських мов, де тал - "віднімати", "грабувати". Видно, талан спочатку означало частку здобичі, а вже пізніше набуло більш узагальненого значення - "те, що людині дістається на її життєвому шляху".