23. Отже, протягом усього свого існування мови постійно взаємодіють, збагачуючи одна одну, хоч на шляху з однієї мови в інші стоять насамперед звукові перешкоди: наявність чи відсутність певних звуків у цих мовах. 
   Ось дивіться: у німецькій мові немає своїх, власне німецьких слів зі звуком [ж], в англійській - зі звуком [ц],

у французькій зі звуками [ц] або [ч] і в жодній з цих мов немає слів зі звуком  [и]. І навпаки, в українській, російській і білоруській мовах немає звукових відповідників до англійського th, до польських носових а, е, до німецьких еи, іі та інших звуків. 
  
 У нашій мові не було ф; початкове а теж нетипове для неї (власне українських слів, які б починалися на а  і  ф, немає, крім вигуків і звуконаслідувальних слів).