6.   З німецької мови прийшло  до нас слово маршал. По дорозі воно змінювало не лише звучання, а й значення, наповнюючись дедалі вищим змістом. Це саме сталося й з іншими словами – «придворними». Камергери давним-давно вже перестали прибирати кімнати королівського палацу (королівські та царські двори рік від року багатіли, пишнішали, їх обслуговувала сила-силенна слуг), шталмайстери ніколи, мабуть, і не бували на царській конюшні. А колишній конюх – маршал став спочатку придворним, а потім військовим званням.