20. У Росії з XVI  до XVIII ст. казак  - вільна людина з кріпаків або міської бідноти, яка втекла на окраїни держави - на Дон, на Яїк (р. Урал). З  XVIII  ст. - це представник військового стану, уродженець військових областей - Кубанської, Оренбургської, війська Донського та ін. Ця людина зобов'язана була служити в армії за пільгове користування землею (їх нащадки також звалися казаками).

Нас цікавило слово козак як назва військовослужбовця. У ті бурхливі й змінні часи  (XVI-XVII ст.) були і виборні козаки, і виписні, і городові, і компанійські, і реєстрові, і просто запорізькі... Але про все це можна довідатися і з інших книжок.

Згадаймо, що в тюркських мовах в основі слова казак лежить каз - "гусак", ак - "білий", тобто по-нашому "лебідь", а також те, що слово казах - назва народу - того самого кореня.