8.   Те, як слова протягом свого довгого життя в мові змінюють своє значення, а особливо – забарвлення, можемо простежити й на слові гордий. Ми схвально ставимося до цієї риси людського характеру, проте наші предки вживали це слово як оцінку негативну: у болгарській мові в давнину слово гръд, гръдяляв означало «поганий», «потворний»; у

сербохорватській мові й сьогодні грдити – «лаяти», «сварити»; грдет – «спотворювати»; грдан – «величезний»; «потворний», «огидний». Виходить, що коли сучасний автор роману пише: «Князь Володимир гордо випростався», то сам князь, мабуть, не дуже був би задоволений з такого епітета.