Сьогодні потрапила на очі книга О. Авраменка "Українська за 20 уроків". Знайшла багато чого цікавого й для себе, хоч вона розрахована на тих, хто хоче швидше опанувати українську мову, а також  правильно говорити, уникаючи суржику. 
   Учені підрахували, що пересічна людина протягом доби використовує приблизно 1,5 тисячі слів. Немало! А для цього треба постійно поповнювати свій лексичний запас. Та це ще не все! Треба правильно наголошувати слова, особливо ті, що співзвучні з російськими відповідниками.
 Отже, почну з теми "Людина".

 1. Зверніть увагу на лексику, яку використовує В.Підмогильний у романі "Місто" для опису зовнішності Рити, знайомої Степана.
  "Вона складена була з двох тонів, без жодних переходів між ними - чорного: волосся, очі, сукня й лаковані черевики і смуглого: обличчя, тіло рук і плеча та панчохи, і це просте поєднання надавало її постаті гордого чару; жодних кучерів чи гребінців у рівній зачісці, жодних прикрас чи гаптування в рівній сукні, що від стану трохи ширшала й немов підрізана була внизу, як і пасмо над чолом. Усе чорне

мінилося на ній від жвавих очей, а смугле застигло, життя було в убранні, а в тілі - сон..." 

2. Зверніть увагу на слова з буквою ч. Зауважте, що звук [ч] потрібно вимовляти твердо: чистий, чорний, щастя, ніч, піч, круча, початок, Харківщина, Почаїв, Черкаси. Звук [ч] м'яким не буває. В українській мові він вимовляється пом'якшено, коли після нього стоїть: 1) і - очі, чіткий, щітка; 2) я [а] - обличчя, узбіччя, ломаччя; 3) ю [у] - ніччю, піччю, зустріччю. 
[н' і ч` : у], [ш ч` і т к а], [о б л и ч` : а].

                  До уваги читачів!
 Наголошені голосні я буду писати червоним!