Із біографії троянди
Довершеністю й витонченістю цих квіток захоплювалися давньогрецькі вчені та філософи: Геродот, Горацій, Овідій.

  

   Особливого поширення набули троянди в давньогримській імперії. Тут для їх розведення виділяли землі, на яких раніше вирощували хлібні культури - така шана їм і настільки великий був попит на ці чарівні квіти. 
   У Римі на честь троянд влаштовували спеціальне свято. 
   В Ірані ця рослина вважалася священною. Тут створено національний епос "Гюль-наме" - книгу про троянди.
  Уже в пізніші часи знайшли ці квіти благодатний притулок і в Іспанії, де їх улесливо пестили в садах Кордови і Гранади (назви іспанських міст).

Біля троянд артистично упадали розчулені до сентиментальності французи.

  Ніжні почуття, загострене відчуття краси викликали троянди в Росії. Згадаймо хоча б класичні рядки російського поета Івана Тургенєва: "Как хороши, как свежи были розы".

                
     

      Є на землі одне з накрасивіших місць - Долина троянд, яка знаходиться в Болгарії . Там росте видимо-невидимо квітів різних кольорів. Уявіть, які пахощі розносить вітер навкруги!?  Жодним парфумам не зрівнятися!   

 

                 

  Болгари виробляють із цих чарівних квітів трояндову олію, яку потім використовують у парфумерній промисловості. А ще  із них варять смачне й запашне варення!
          Люди не лише дбайливо доглядали за квітами, а й займалися їх селекцією. Тому-то й сортів троянди така велика сила - нині їх понад десять тисяч. І кожна має свої особливі, незамінні пахощі, кожна оповита таїною чи символом.