До рослин, що першими зацвітають ранньою весною, належить і первоцвіт, про що й сама назва. Це окраса передусім гірських лісів, але зустрічається і в різних місцевостях України. Квітконосні стебла безлисті, але є розетка прикореневих листків. Квітки переважно жовті або рожево-фіолетові.
 Кажуть, первоцвіт дарує людині здоров'я, його цілющі властивості відомі здавна, ще древнім грекам, які вважали його квіткою священної гори богів Олімпу. Гадали, що рослина містить ліки цілковито від усіх хвороб, називали її квіткою дванадцяти богів.
Первоцвіт у різних народів ще й приворотним зіллям вважався. Кельти-друїди, наприклад, виходили збирати траву босоніж і натщесерце. Квітку зривали так, щоб не дивитись на неї, аби не втратила вона сили від погляду. На честь первоцвіту влаштовували народні свята, весняні гуляння. 
    З глибини віків - і легенди. Одна з них оповідає, що квіти первоцвіту - це ключі богині весни Фреї, яка мала чудове багатобарвне намисто - веселку. У той час, коли богиня нахилялася й намисто торкалося долу, з нього випадали золоті ключі. Вони, мовляв, і відкривали землю, що враз розквітала різнокольоровими весняними квітами. А з самих ключів, які впали на землю, у благодатному грунті проростали квітки первоцвітів.

 Датська легенда розповідає про прекрасну небесну принцесу Ельф. Одного разу вона, спустившись на землю, зустріла вродливого юнака й палко закохалася в нього. Ельф не послухала богів, не кинула коханого й не повернулась назад на небо. Гнів покровителів упав на неї. Вони перетворили непокірну принцесу в первоцвіт, а її коханого юнака - у весняну анемону.