Знову про первоцвіт... 
Магічною ключ-травою ще називали цю рослину в давнину, вважаючи , що вона має здатність виявляти заховані скарби.
    А в німців існувало таке повір'я: якщо дівчина першою на Великдень знайде квітку первоцвіту, то неодмінно цього ж року вийде заміж.

У жителів Швейцарських Альп рослина
символізує любов до батьківщини, до рідних місць, до отчого дому. Як пам'ять про рідні гори й близьких людей, як надійний оберег від нещастя, бере з собою засушену квітку горець, коли виїжджає з дому у далеку подорож.

  Ключиками називають первоцвіт і в нас, маючи на  увазі, що він є своєрідним ключем від літа.
  В образному значенні вживається назва рослини в Леоніда Глібова: "Первоцвіт наш, веселі небожата!.. я розкажу вам баєчку маленьку."

 Прозорий поетичний малюнок у вірші Миколи Чернявського "Пісні кавказькі":
     - Вийди, мамо, з хати, подивись на чудо:
 На горі з-під снігу трави сходять всюди!
Вийди на покрівлю, стань на край острішка:
Первоцвіт з-під криги глянув на моріжку!

  Ось такі чудові квіти - весняні первоцвіти!