8. Є в говірках української мови іменник каракати - "чоботи з короткими халявами". Дивно, правда? Десь на дні морському сидить каракатиця і раптом чоботи-каракати. А все пояснюється дуже просто: слово каракатиця не запозичене, а своє, слов'янське, тільки корінь його змінив свою форму в сучасній нам мові.

Слово розкладається на морфеми так: корок-ат-иц-я. Корок - це "нога" (так вона звалася у давнину); у сучасних мовах зберігся слід цього старого слова: це крок, крокувати, кроква в українській мові, окорок - "м'ясо навколо ноги" в російській мові; крак - "нога" в болгарській мові.