Крилатий вислів «Канути в Лету»

1. Давайте погортаємо «Кобзар» Тараса Шевченка.                                            Привітай же благодушне мою сиротину,                                                                             Наш великий чудотворче, мій друже єдиний!                                                                 Привітаєш, - убогая, сірая, з тобою                                                                                 Перепливе вона Лету; і огнем-сльозою                                                                           Упаде колись на землю… (поема «Неофіти»)

Та як буду здужать, то над самим Флегетоном                                                      

Або над Стіксом, у раю, неначе над Дніпром широким,                                                         

В гаю – предвічному гаю, поставлю хаточку…                                                                    («Чи не покинуть нам, небого»)                                                                                                

Лета, Стікс… Що це за ріки? На яких картах їх шукати?