48.   І закінчу розділ про гроші, грошові знаки, грошові операції словами старовинної козацької пісні:                                                  Ой умру я, моя мати, ой умру,                                                        Зроби ж мені, моя мати, з кедроньки труну.                                    Нехай мене не ховають ні попи, ні дяки,                                        Нехай мене поховають запорозькі козаки.                                      Бо ті попи, бо ті дяки за гроші поб'ються...

 

        З яким презирством це сказано, правда? Не варті того гроші, щоб через них за чуби братися, як не варті доброго слова люди, які з грошей зробили собі ідола й моляться на нього. (Згадайте п'єсу Івана Карпенка-Карого "Сто тисяч" і Калитку!).

 Є в нашому житті цінності, значно дорожчі за карбованці.