Школа на Дачному (блог учителя Ольги Яркової)

среда, 6 марта 2019 г.

18. Поетична хвилинка. Кожен вірш - то душа, радість чи
смуток, біль, страждання, мрія. Чимось далеким і водночас близьким віє від поезії Василя Голобородька, написаної верлібром. Прочитайте, щоб нічого не пропустити в житті, щоб нічого не забувати ...


                  Грушка
Вечір упав кавуном смугастим,
і мати винесли під хату столика,
поставили вечерю на нього,
і ми з сестричкою сіли вечеряти.

(Я пах червоною польовою квіткою,
а сестричка - золотою квіткою току).
Ми їли густий мед, намазаний на окраєць,
і запивали вечірнім молоком.

На призьбі сиділи мати і дивилися,
як ми їмо із сестричкою...
А потім ми запросили вечеряти білу грушку,
яка стояла під хатою.

Мати принесли їй ослінчика,
налили молока,
намазали окраєць медом -
і грушка сіла.

"Їж, грушко, мед, а нам дай груш!"
"Пий, грушко, молоко, а нам дай груш!"
"Їж, грушко, хліб, а нам дай груш!"

Комментариев нет:

Отправить комментарий