Урок 3. Тема "Місто, село. Вулиця"
1. Робота з текстом.
(Зверніть увагу на лексику, яку використовують для опису вулиці, провулка, проспекту).
*** Широкий, як Дніпро, Хрещатик. Попід берегом на тротуарах - люди; посередині, на бруківці, - машини... Пливемо ми, линемо, викроковуємо Хрещатиком... Праворуч - багатоповерхові будинки, схожі на величезні, кахлею обкладені груби, один на одного громадяться, угору на Печерськ лізучи. Ліворуч - ЦУМ склом на сонці виблискує. Далі - здоровенна десятиповерхова
міськрада (скільки ж то в ній людей радиться - така велика!).
Десь за міськрадою - вежа телевізійна небо аж у космос проштрикує. Оце висота! Далі на тлі неба круглі з хрестами бані вимальовуються - то костел.
Після міськради, за вулицею Прорізною, Хрещатик завертає праворуч і, порозсувавши будинки далі від себе (наче збирається крикнути: "Пустіть мене, я хочу пірнути в Дніпро!"), утикається на Євпропейській площі у
філармонію. І через ту філармонію в Дніпро не пірнає...
Та після вулиці Прорізної ми по Хрещатику далі не пішли, бо праворуч була станція метро.
А метро, як ви самі знаєте, - це метро! І я хотів би глянути на того, хто, приїхавши до Києва з Васюківки, байдуже пройшов би повз метро! ***
( із "Тореадори з Васюківки", В. Нестайко).
1. Робота з текстом.
(Зверніть увагу на лексику, яку використовують для опису вулиці, провулка, проспекту).
*** Широкий, як Дніпро, Хрещатик. Попід берегом на тротуарах - люди; посередині, на бруківці, - машини... Пливемо ми, линемо, викроковуємо Хрещатиком... Праворуч - багатоповерхові будинки, схожі на величезні, кахлею обкладені груби, один на одного громадяться, угору на Печерськ лізучи. Ліворуч - ЦУМ склом на сонці виблискує. Далі - здоровенна десятиповерхова
міськрада (скільки ж то в ній людей радиться - така велика!).
Десь за міськрадою - вежа телевізійна небо аж у космос проштрикує. Оце висота! Далі на тлі неба круглі з хрестами бані вимальовуються - то костел.
Після міськради, за вулицею Прорізною, Хрещатик завертає праворуч і, порозсувавши будинки далі від себе (наче збирається крикнути: "Пустіть мене, я хочу пірнути в Дніпро!"), утикається на Євпропейській площі у
філармонію. І через ту філармонію в Дніпро не пірнає...
Та після вулиці Прорізної ми по Хрещатику далі не пішли, бо праворуч була станція метро.
А метро, як ви самі знаєте, - це метро! І я хотів би глянути на того, хто, приїхавши до Києва з Васюківки, байдуже пройшов би повз метро! ***
( із "Тореадори з Васюківки", В. Нестайко).
Комментариев нет:
Отправить комментарий