Народний календар: червень

 Назву першого літнього місяця пов'язують із сокоживною лісовою комашкою, яку в народі називають червець. Личинки червця розмножуються лише в червні. З них виготовляли знамениту червлену, тобто яскраво-червону фарбу. 

   Водилися ці комашки лише на Поліссі та в Карпатах. У Київській Русі навіть існував спеціальний промисел по їх заготівлі. Він відомий ще з Х століття. 

   Рецепт виготовлення червленої фарби тримали в глибокій таємниці. Невипадково в народі говорили: "Пильнуй не овець, а червець". Відтак попит на неї на світовому ринку був величезний. 
   Значним осередком цієї торгівлі згодом стала Галичина, звана Червоною Руссю. Ця назва, як вважають дослідники, походить саме від промислу виготовлення червленої фарби.

А ще вважають, начебто його червнем називають від того, що починають червоніти суниці та черешні.  Існують також  інші народні назви місяця: гедзень, кедзень, бідзень, гнилець, ізок, кресник або кресеник.

                                Народні прикмети та прислів'я:

*  Червень тому зелениться, хто роботи не боїться.
*  Хто в червні байдикує, той узимку голодує.
*  Червень хоч поле й загустив, але комору порожньою пустив.
*  Дощ іде не там, де просять, а там, де сіно косять.
*  Коси, коса, допоки роса, бо сонце пригріє - косар упріє, а коли роса додолу, то косар - додому.
*  Рум'яний вечір і сірий ранок - на хорошу погоду.
*  Якщо веселку видно після дощу, але вона швидко зникає - буде гарна погода,  але коли довго "п'є воду" - на негоду.
*  Злива при дощі сповіщає, що завтра також можливий дощ.
*  На Онуфрія ( 25 червня ) сонце почне йти на зиму, а літо - на спеку.