3. Щоб підкреслити темряву, кажуть тьма єгипетська або тьма кромішна (буквально - зовнішня пітьма: старослов'янською мовою кромъ - зовні). Як правило, уживаються ці вислови або в іронічно-жартівливому контексті, або ж у піднесеному чи експресивно-напруженому, як-от: "...люди, наче збезумівши, мчать і мчать кудись крізь зливи й тумани, охоплені шалом гонитви, женуть на скажених швидкостях, маючи, здається, одну лиш жагу - мчати, летіти, переганяти інших, хай навіть у непрогляднім тумані, у кромішній, згубній пітьмі!" (О. Гончар).

Тут крилатий вислів звучить явним перебільшенням і підкреслює крайнє збудження оповідача. А от в одному з листів Лесі Українки він ужитий жартівливо: "Такий туманний час тепер для Ялти не вигодний, бо якраз оце згорів газовий завод і світла на вулицях нема, а як  скінчаться місячні ночі, то вже буде зовсім тьма єгипетська".