4. Існувала й значна кількість імен, не закріплених за певною суспільною групою. Таким споконвіку було ім’я Іван: царське (грізний цар Іван Васильович), дворянське (Іван Тургенєв, Іван Гончаров, Іван Бунін), селянське, казкове та ін. Пояснюють це так. Саме по собі це ім’я легко вимовляється і приємно звучить (на те що якийсь Пафнутій або Мардарій).
У церковному календарі, за яким тоді давалися імена, воно згадується 62 рази, зокрема Іванами звали кількох, досить популярних і «заслужених», святих (Предтеча, Воїн, Богослов, Златоуст).
Комментариев нет:
Отправить комментарий