27. Один француз, побувавши в Канаді, де індіанці мастили волосся соняшниковою олією, пробував добувати цю олію, проте скоро покинув, бо справа здалася йому невигідною й нікому не потрібною.
Та от 1841 року поміщик Африкан Терентьєв купив у Воронезькій губернії у графа Шереметьєва слободу Олексіївку разом із селянами. Пізніше він писав про це: "Рік купівлі мною маєтку ознаменований у народній пам'яті тим, що того ж року якийсь Данило Бокарєв, селянин графа Шереметьєва, задумав для спроби посіяти на своєму городі, так, для свого задоволення, небагато насіння соняшнику.
Коли соняшники виросли, він, Бокарєв Данило, їх прополов і в кінці літа одержав насіння. Бокарєв Данило Семенович попробував насіння бити на ручній олійниці і на радість собі одержав чудову олію, якої ніколи не бачив і якої тут не було в продажу".
Так соняшник став олійною культурою. (Зверніть увагу на неспішну й багатослівну розповідь, таку характерну для листів XIX століття й зовсім нетипову для нас).
Та от 1841 року поміщик Африкан Терентьєв купив у Воронезькій губернії у графа Шереметьєва слободу Олексіївку разом із селянами. Пізніше він писав про це: "Рік купівлі мною маєтку ознаменований у народній пам'яті тим, що того ж року якийсь Данило Бокарєв, селянин графа Шереметьєва, задумав для спроби посіяти на своєму городі, так, для свого задоволення, небагато насіння соняшнику.
Коли соняшники виросли, він, Бокарєв Данило, їх прополов і в кінці літа одержав насіння. Бокарєв Данило Семенович попробував насіння бити на ручній олійниці і на радість собі одержав чудову олію, якої ніколи не бачив і якої тут не було в продажу".
Так соняшник став олійною культурою. (Зверніть увагу на неспішну й багатослівну розповідь, таку характерну для листів XIX століття й зовсім нетипову для нас).
Комментариев нет:
Отправить комментарий