З давніх-давен льон вважали священною рослиною не тільки землероби, а й кочівники. Синій вінець льону, говорили жерці древньої Ісіди, гармонує блакитному кольору неба, і вони не наряджалися ні в який інший одяг, окрім льняного. Льон в Єгипті був символом світла, чистоти й вірності.

 

"Одна з найчистіших рослин, - писав римлянин Апулей, - один з найкращих плодів землі, використовується не тільки для верхніх і спідніх нарядів благочестивих єгипетських жерців, а й для покриття священних предметів."
    З глибини віків доходять до нас вражаючі свідчення найрізноманітнішого використання льону. У давнину на Сході лляні тканини вважалися священними. "І надіне священик льняну свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє..." (Книга Левит, 6, вірш 3).

  У легкі льняні тканини загорнуті мумії, які виявлено в єгипетських саркофагах та інших захороненнях. Зовсім не зотлілі, збереглися вони до наших днів, витримавши вагу тисячоліть. Зберегли свою міцність і пругкість тоненькі лляні бинти, що ними обвита мумія Нефера, якій понад п'ять тисяч років.