11. Окрім двох колосів-велетнів, які згадуються в українських текстах і використовуються в мові, є в ній і слово кОлос (колосок). Оскільки ознакою загальної культури вважається вміння правильно ставити наголоси в словах, то незнання цих правил стає, звичайно, об'єктомдля насмішок: "Ну, ви колОс, Грак!" - каже один персонаж, висміюючи низький зріст, слабку фізичну силу й недолугість співрозмовника, а той (освіта в нього біологічна) відповідає: "Не колОс, а кОлос, - поправив його Грак. - Ставте правильно наголос" (О. Чорногуз). Отже, колОс, колосАльний, коли йдеться про велетенський розмір чогось.