8.  По-українськи кажуть: "Про вовка промовка, а вовк у хату!", по-російськи: "Про серого речь, а серый навстречь", французи кажуть: "Хто назве вовка, той побачить його хвіст..." Погана слава, як бачимо, далеко біжить. Слово вовк - дуже давнє, учені вважають, що воно утворене або від  ỹлкос, де корінь  ỹел- означав "рвати", або від  ỳелк - "тягти, волочити".

Виходить, назва вовка первісно означала "той, що роздирає" або "той, хто грабує", "грабіжник". Одвічний ворог людини, хижак, розбійник, - він і назви в різних мовах діставав за своїм характером. Зовні вовк схожий на великого сірого собаку (свого родича, до речі), лише на задніх ногах у нього немає довгої шерсті, як у собак.