Урок 33. Твір-роздум (2)
            Отже, перед вами уривок з оповідання Василя Земляка "Льодохід" як зразок роздуму.

 
     Хто не любить дивитися льодохід? Кому він не подобається?.. Коли дізнаємося, що крига рушила, усі поспішаємо до річки. Бо є щось незвичайне в льодоході! Кожна, навіть маленька крижинка в безперервному русі, кожній знаходиться тут робота.
     Однак, милуючись льодоходом, чи не думаємо ми більше про його шкоду, ніж про його користь? Він, мовляв, зносить мости, руйнує греблі, трощить млини, нерідко відбирає серед нас надто необережних...

     ...Але ось однієї весни, як плин річки перепинила новозбудована гребля, льодоходу на ній не було. Крига розтанула, як мовиться, на корню. І річкою запанував якийсь смуток, байдужість до життя. Її береги осувалися, її дно покрилося баговинними і смердючими водоростями, вода стала гнила, каламутна. Річці нікуди було поспішати, вона мовби помирала, і ніхто не міг їй допомогти.
І зрозуміли тоді всі, що рікам необхідний плин, необхідні льодоходи так само, як і людям.

 

      До біса нехай ламаються старезні мости та млини, нехай руйнуються старі греблі! Зате не буде байдужості до життя, бо все, що пережило льодохід, обновлюється.