Школа на Дачному (блог учителя Ольги Яркової)

четверг, 28 октября 2021 г.

 



22. Цікаво побудоване слово тисяча, яке зараз уже не розкладається на два слова, хоч колись було складене з двох слів: зі слов'янського слова тук, тыти - "жир", "жиріти" (порівняйте російське тучный) і слова сент, пов'язаного з індоєвропейським позначенням цифри 100 (схоже за звучанням на латинське слово centum - "сто"). Мабуть, на початку цим словом хотіли сказати: "Це товста сотня", "Це велике сто". 

вторник, 19 октября 2021 г.

21.  Словом пар підкреслювалась не тільки кількість предметів, а і  їх рівність. Цей відтінок наявний в усіх мовах, які запозичили слово, і в похідних від нього. Наприклад, англійське слово пер (від латинського пар) означало "рівний за становищем привілейований дворянин". До нас слово прийшло з німецької мови через польську. У сучасній українській мові слово пара нараховує аж десять значень.

воскресенье, 17 октября 2021 г.

20.  Вузловим числом є й слово пара, що означає 2 і вживається стосовно до так званих "парних" предметів (рукавички, панчохи, шкарпетки, взуття, погони, серги й багато чого іншого). В основі слова лежить латинське par - "рівний", "однаковий". Воно вживалося у тих випадках, коли говорили про двох однолітків, подружжя, нерозлучну пару та ін.

суббота, 16 октября 2021 г.


19. 
 Вузлове число дюжина (12) з'явилось досить пізно - у XVII ст.. З цього часу воно зустрічається в писемних текстах, насамперед у митних книгах. Запозичене це слово з французької мови (douzaine - дузен), у яку воно прийшло з італійської (dozzina- - доцціна), а там його одержали в спадщину від латинської мови (duodecim - дуодецім - "два [над] десять").

Після запозичення цього слова ним рахували дрібні предмети (яйця, носові хусточки, білизну, гудзики та ін.). "Чортовою дюжиною" називали число 13, оскільки його взагалі боялися, бо вважали нещасливим.

пятница, 15 октября 2021 г.


18.
 Вузловим було й 40, яке спочатку звалося четыредесяте, а потім сорок. Нова форма витіснила стару, бо цим способом рахували шкурки соболя й білки. Саме стільки їх треба було, щоб пошити один сорок - стародавній  хутряний одяг (сорочка має той самий корінь). Спочатку так рахували лише шкурки, потім це слово стало вживатися в усіх видах рахунків. 

четверг, 14 октября 2021 г.

17. Існує думка, що дев 'яносто - форма, старіша за систему і виникла вона на базі праслов'янського девеносто, яке походить з індоєвропейського новене (д) кмтал - "дев'ять десятків" (схожі форми були в грецькій мові - ененеконта та в латинській - нонагінта). Форма девен - продовжує прадавній новен. Нова форма - дев'ятдесять свого часу була утворена, але не витримала "конкуренції" зі старою формою дев'яносто, бо, виявляється, вона була "вузловою" - це було число, за яким вели рахунок нарівні з рахунком на десятки й сотні. У давньоруських пам'ятках є підтвердження цього: там зустрічаємо "два девяноста мерных верстъ...", "за тридевять земель", "в тридевятом царстве".

среда, 13 октября 2021 г.

 

16. Ми звикли до того, що предмети лічать десятками й сотнями, і вважаємо, що це нормально, так і має бути, а значить - так і було. Отут ми й помиляємося, бо не завжди так було. Ілюстрації до цього - назви чисел сорок і дев'яносто, які випадають із системи назв десятків. Система виявляє себе досить виразно: два-десять - двадцять, три-десять - тридцять, п'ять-десять - п'ятдесят, шість-десять - шістдесят. Значить, мало бути і чотири-десять, і дев'ять-десять (ці форми є в діалектах української мови і в болгарській мові - чотиридесет, деветдесет), а є сорок і дев'яносто. Чому?

вторник, 12 октября 2021 г.


15. 
 Усі перелічені десять цифр дуже давнього походження, саме тому назви їх схожі між собою в усіх спорідних мовах. Слова для позначення великих чисел утворювалися пізніше; тут уже кожен народ виробляв свої найменування, порівняйте латинське  мілле з нашим тисяча й скажіть, що в них є спільного, крім значення? Проте проходить час, розвиваються різні галузі науки, з'являються знову спільні для багатьох мов слова, створені з античних коренів, - мільйон, мільярд та інші.

понедельник, 11 октября 2021 г.

 

14. Перш ніж говорити про слово цифра, проведемо чітку межу між двома поняттями - "число" і "цифра". Цифр є всього десять: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 0, а от чисел є безліч, і кожне з них можна записати з допомогою цих десяти цифр. Таким чином, цифра й число співвідносяться приблизно так, як, скажімо, буква й слово. Шлях слова "цифра" можна "прокласти" так: арабське сіфр - середньовічне латинське, а потім італійське ціфра, німецьке Ziffer - ціфер, польське й українське цифра. Дивлячись на цю "доріжку", можна подумати, що і в арабській чові слово сіфр

означало певну величину, як і в усіх інших щойно названих. А насправді арабське слово означало "пустота": цим словом араби хотіли передати індійську назву нуля - "знак відсутності".  В європейських мовах слово цифра стало позначати "усякий знак числа", і лише в англійській мові збереглося "арабське" значення слова: англійське сіфер означає нуль. 

воскресенье, 10 октября 2021 г.

 


13. Слово арифметика запозичено в східнослов'янські мови з грецької, де слово арітмос означало "число", а арітметіке техне - "наука про рахунки, про числа". Грецька літера тета вимовлялась і як т (звідси лаинське aritmetika, польське й застаріле українське аритметика). Сучасна українська форма арифметика постала, очевидно, із старого слов'янського арифметикия під впливом польського arytmetyka і перейшла до російської мови, звідки пізніше з'явилася в українській мові повторно.

суббота, 9 октября 2021 г.

12.  А тепер учимося рахувати, тільки не так, як один учень, який на питання вчителя: "Скільки буде, якщо поділити вісім навпіл?" - відповів: "Це залежить від того, як ділити, бо якщо поділимо впоперек, тоді буде два нулі, а якщо вздовж, то буде дві трійки".

пятница, 8 октября 2021 г.

 
11. Про те, що азъ означає "я", ми вже згадували, а от що означає  буки - "буква"? В усі слов'янські мови це слово прийшло від германців. У них це слово означало і букове дерево, і дощечку з бука, на якій накреслювалися письмена, і літеру, вирізану на буковому брусочку. У нас слово буки спочатку було назвою літери б, а пізніше - будь-якої літери.

четверг, 7 октября 2021 г.

10.  Тепер зрозуміло, звідки взялася застаріла українська назва абетки альфабет - вона відтворює майже точно латинське слово альфабетум, у свою чергу, запозичене, як і багато чого іншого, у греків. Залишилося з'ясувати, звідки взялися два дуже близьких за звучанням, та все ж неоднакових, слова: альфабет і алфавіт.

Виявляється, що звук, позначуваний літерою бета, у греків вимовляється неоднаково, і слово алфавіт відтворює саме пізньогрецьку вимову, коли цей звук став вимовлятись  як в і називався віта. 

среда, 6 октября 2021 г.

 

9. Називати букви повними іменами, щоб їх легко було запам'ятати, почали ще фінікійці. Так, у них перша літера абетки була схожа на обриси голови бика, тому вони її називали алеф - "бик". Друга літера була схожа на обриси будиночка, вони називали її бет - "дім". Коли

греки переймали у фінікійців абетку, то взяли в них і назви цих двох перших літер, хоч і не знали значення запозичуваних ними слів. Їх дещо змінили, пристосувавши до своєї вимови: з алеф зробили альфа, а з бет -  бета. Назви цих двох літер, як і назву абетки (alphabetum) римляни запозичили в греків. 

вторник, 5 октября 2021 г.

 

8. У сучасній українській мові є аж три назви одного добре знайомого вам поняття: абетка, алфавіт, азбука, є ще й черверта, застаріла, альфабет. Абетка - це власне українська назва азбуки, створена за вимовою перших двох літер алфавіту - а, бе під впливом інших назв - азбука, альфабет, abecadlo - абецадло (у поляків перші три букви - а, бе, це).                              

                            Слово азбука утворене в давньоруській мові за зразком слів із закінченням на -а від давньоруського азъ - букы, запозиченого із старослов'янської мови, де перші дві літери звалися (зверніть увагу: не вимовлялись, як у попередніх випадках, а звалися) аз - "я" і буки - "буква".