У нашому класі - найталановитіші діти !

     Вітання   учителям  школи з нагоди  Дня освітян.
      Серед учасників і наші маленькі зірочки:
     Голод Даша, Токарєва Даша, Дребницька Настя

                 24.   Ставити  крапку над "і"

  

    Цей вислів пов'язаний з графічним зображенням літери "і". Поданий вислів є буквальним перекладом з французької мови. Він означає: остаточно вияснити, уточнити всі подробиці, довести що-небудь до логічного кінця.

                      Чи пізнаєте себе під час перерви?

                                               23.  Знати на ять

 "Знати  на  ять" - це значить знати дуже добре.

Ять ( Ъ) - назва літери старої абетки, яка позначала звук [ і ]. Для школярів ця буква була страховиськом, бо вона вживалася за особливими правилами. Слова, у яких вживався Ъ, потрібно було заучувати напам'ять, і тому той, хто знав слова з ятями, вважався великим грамотієм.

 

                                22.  Знати  на зубок

   
  У народі існував звичай перевіряти на зуб золоті монети чи вироби з благородного металу.
   Цим підтверджували справжність чи підробку. Якщо на предметі, що перевірявся, не залишалось заглиблень від зубів - значить предмет справжній.

   Тепер вислів "знати на зубок" означає дуже добре знати, глибоко засвоїти, вивчити напам'ять. 









 




У    кожного    свій     "зубок" !









                                                                                      

                             21. Зарубати  на  носі

            У давнину неписьменні люди  носили із собою дощечки. 
    І на них зарубками робили 
різні помітки. 
    Ці дощечки називалися носами,  бо їх носили.

                                Як бачите, ніс людини тут ні до чого.
Вираз "зарубати на носі" означає запам'ятати, добре засвоїти раз і назавжди.

                                           


                                

         20. Березова  каша
       Ще за часів Київської Русі дітей навчав грамоти дяк. Коли закінчувався якийсь період навчання, то це було значною подією в житті учня і його батьків. Саме тому цю подію урочисто відмічали: варили великий горщик смачної каші і відносили учням. Після уроків починався веселий бенкет. Звичай цей протягом історії зазнав чималих змін, породивши у сучасній мові слово "однокашник", що означає "товариш по навчанню".
     Не всім під силу буває та чи інша справа, не кожній дитині вистачає сили волі, охоти, щоб успішно вчитись, тому не тільки корисні властивості каші були потрібні, а інколи застосовували метод "фізичного виховання". Дітей карали за якусь провину березовими різками, звідси й пішов жартівливий вислів дати "березової каші".

 

                             19. Свята  простота

       Історія цього виразу така. Чеський учений-патріот Ян Гус, який боровся за звільнення свого народу, був оголошений церковним собором єретиком (небезпечним ворогом церкви).
     Його прирекли до спалення на вогнищі. Чекаючи страти, Гус помітив стареньку селянку, яка, побачивши, що вогнище погано розгорається, додала в нього хмизу. "Свята простота", - з гіркою усмішкою вигукнув Гус. 
      Він боровся за щастя селянки, вона ж з найкращими намірами служила його ворогам.
       Вислів "свята  простота" вживається, коли йдеться про наївних людей, які через своє невігластво не відають, що роблять.

                             18.  Прокатати  на  вороних

        Колись на виборах при подачі голосів за ту чи іншу особу використовували кулі, які називали балами. (Звідси й назва "балотування".) Білі кулі означали "за", а чорні - "проти".
      Слово "вороний" рівнозначне слову "чорний". Найчастіше цим словом позначалася чорна масть коней. Чорні кулі для голосування за аналогією також називали вороними.

" Прокатати на вороних" буквально означає проголосувати проти якоїсь особи, забалотувати її, провалити на виборах.

                                                                                                         

                                        17. Принцеса на горошині

  
             В одній з казок Андерсена розповідається, як принц захотів одружитися з найсправжнісінькою принцесою. Щоб не помилитися, він пропонує кожній претендентці переночувати в палаці на ліжку, застеленому дванадцятьма матрацами і дванадцятьма перинами, під якими лежить малесенька горошинка. 
          І тільки одна дівчина поскаржилася, що й хвилинку не змогла заснути, бо щось їй страшенно муляло,  і вона натерла пухирі на всьому тілі. Придворні вирішили, що це і є справжня принцеса, бо хто ще може бути такою тендітною.

  

  Вислів "принцеса на горошині" зараз вживається тоді, коли йдеться про розніжену людину, яка болісно сприймає навіть найменші труднощі.
  
---   Діти, а хто знає, скільки казок написав Андерсен?