22. Рукавиці - слово слов'янське, наявне майже в усіх слов'янських мовах. Утворене воно, кажуть, злиттям двох слів: рука  і  вити (у значенні "обвивати"). Цієї другої частини ми в слові, як правило, не відчуваємо, бо й важко одразу збагнути, як можна від вити утворити виця.

Та, як кажуть у казках, "скоро казка мовиться, та не скоро діло робиться", "робилося" слово рукавиця давно й довго, тоді ще була і ногавиця - тобто цей спосіб творення слів був активним. 

21.  Коли ми вже заговорили про одяг, то не слід минати й такого дріб'язку, як краватки, рукавички, панчохи.                                            Слово краватка прийшло до нас із французької мови через польську. Походить від французької назви хорватів - кроати. які служили в найманих військах і носили на шиї хустинку.     

               

 Друга назва цієї речі - галстук - з'явилася в Росії в епоху Петра I і вимовлялася галздук, бо прийшла, скоріш за все, з Голландії, де galsdoek - "хустка на шию". У словнику того часу це слово тлумачилося так: "Полотенце, которым шею обвивают и украшают". Пізніше це слово вимовляється і як галстук, і як галстух - за німецьким взірцем (Halstuch). 

20.  Були у вжитку ще одні штани для вершників - галіфе. На відміну від рейтузів, галіфе, обтягуючи литки та коліна, дуже розширюються на стегнах. Галіфе - це прізвище французького кавалерійського генерала, який придумав цей крій для військових (кавалерійських) штанів.

Сам генерал Галіфе не вартий доброї пам'яті: він був людиною жорстокою і мстивою, особливо люто він розправився з паризькими комунарами в 1871 році. 

19. Змінило своє значення за час перебування в нашій мові і слово рейтузи. Запозичене воно було з німецької мови (reiten - "їхати верхи" і Hosen - "штани") саме з таким значенням - "штани для верхівців, для верхової їзди".

У сучасній мові слово рейтузи має два значення: 1) вузькі штани, які щільно облягають ноги  (переважно для верхової їзди) і 2) дитячі або жіночі в'язані довгі  штани.  

18.  Популярний останнім часом вид штанів - джинси - дістав назву від тканини, із якої їх шиють. Слово прийшло до нас з англійської мови, куди воно потрапило з італійської. У середньовіччі   jean - джейн - назва тканини, утворена від назви міста, де вона виготовлялася.

Це місто Генуя (Janna). Із цієї тканини робилися вітрила й одяг для матросів. В Америці слово jean у множині (jeans - джінз) стало позначати штани певного покрою, пошиті з товстої цупкої синьої тканини, схожої на ту, яку свого часу ткали в Генуї. У нашу мову слово прийшло в кінці 50-х років XX ст. усним шляхом ( при цьому знову ж була утворена "друга множина" - джинси - як і ескімоси).

17.  Назва другої частини костюма  - штани (спочатку штони) - запозичена з тюркських мов, де слово іштон (ічтон, іштан) означало чоловічу білизну, спідній одяг. 

 16. До речі, блузка - легкий короткий  (до пояса) жіночий одяг  і блуза - верхній легкий робочий одяг так само, як куртка, прийшли з французької  мови з тією різницею, що блуза  і  блузка розійшлися у значенні , тому мова зберегла обидва слова. Цікава історія французького blouse - блюз: воно походить від латинського pelusia - "одяг з Пелузіуму". В єгипетському місті, відомому в Європі як Пелузіум, вироблялася синя фарба для тканини (вона звалася індиго), а також і тканини, пофарбовані і синій колір.

Хрестоносці першими побачили ці сині куртки - блузи й завезли їх разом із назвою в Європу.

 

15. І слово куртка також узято нами з французької мови (вест курт); французьке курт пов'язане з латинським куртус - "короткий". До нас ішло через польську мову, де воно звучить як курта.

У словниках української мови засвідчено дві форми цього слова: курта - застаріле й куртка - сучасне ("короткий верхній одяг, що наглухо застібається").

Популярність форми куртка й непопулярність курти можна пояснити тим, що цілий ряд назв одягу має суфікс -к-а (сорочка, хустка, шапка, блузка та ін.).

 14. Класичний костюм складається з двох частин: це піджак і штани (спідниця у жінок).Здавалося б, якщо костюм  - слово французьке, то і його складові частини теж повинні зватися французькими словами.

Проте слово піджак запозичене з двох мов одразу: пі (реа) - це англійська назва тканини на зразок нашого "бобрика", а жак - французьке слово (у них це теж запозичення - з арабської мови), що позначає те, що зветься "куртка". Ми слово жак у зменшеній формі (жакет) теж запозичили як окрему назву короткої жіночої одежі, яку носять поверх блузки або плаття. 

13.  Повсякденний, звичний чоловічий і жіночий одяг - костюм - дістав назву, пов'язану саме з цією звичністю. Французьке слово (costume - костюм), запозичене нами, походить від латинського consultudo - "звичка". Малося на увазі звичне поєднання частин одягу, а також, мабуть, те, що це одяг, який носять постійно.

 

12. Макінтош - це один з тих видів одягу, які то входять у моду. то виходять з неї. Спочатку так звався не вид плаща, а тканина, із якої його шили. Це була водонепроникна тканина, спосіб виробництва якої з додаванням гуми знайшов шотландський хімік Чарлз Макінтош (1766 - 1843).