Школа на Дачному (блог учителя Ольги Яркової)

суббота, 27 апреля 2019 г.

   Урок 16. Твір. Добір матеріалу за книгою

     
  Як збирати матеріал за книгою? Добра звичка - читати книгу з олівцем у руках. Якщо зацікавила якась думка, її можна відзначити олівцем, а згодом зробити виписку в зошит або на картку. Так само добирають матеріал із газет та журналів. Використовуючи виписку (цитату) у своєму висловлюванні, треба обов'язково вказувати, кому вона належить. Твори, у яких доречно вжито цитати, є більш аргументованими, глибшими за змістом.
   Без ретельного добору відповідного матеріалу неможливо написати хороший твір, побудувати повне висловлювання. Адже в роботі над твором треба добре знати те, про що будеш  писати. 

   Дібраний матеріал, власні спостереження потрібно систематизувати, а значить відібрати те, що необхідне для розкриття теми й основної думки висловлювання. Результатом такої систематизації стане план твору.

пятница, 26 апреля 2019 г.

   Урок 15. Твір. Добір матеріалу за власним спостереженням

    Усвідомивши, про що будете писати і з якою метою, можна приступати до збору матеріалу.
 
  Джерелом для збору матеріалу є саме життя, а також відображення його в книгах і образотворчому мистецтві. Збирати матеріал з навколишнього життя чи з книжок, картин - залежить від типу твору: твір за власним спостереженням, твір за картиною, твір-опис, розповідь, роздум чи оповідання.
   Так, наприклад, тема "Ліс восени" буде глибше й точніше розкрита, якщо спиратиметься на наші спостереження, відчуття, враження. Успіх твору великою мірою залежить не лише від точного визначення теми та мети, а й від уміння спостерігати, бачити явища у їх взаємозв'язках, передавати настрій, який створює світ природи.
   Спостереження - важливий, але тільки підготовчий етап у роботі над твором за власним спостереженням. Наступним етапом мають бути осмислення власних спостережень, робота над словником, мовним оформленням думок, над композицією тексту твору.

четверг, 25 апреля 2019 г.

   Урок 14. Твір. Ідея твору (основна думка)
 

      Тему можна розкрити і як твір-опис, і як роздум, і як розповідь. Це залежить від мети, яку ставить перед собою автор, тобто від основної думки майбутнього твору. 
    Отже, ще одна важлива запорука успіху в складанні усного чи письмового висловлення - визначення його основної думки. Мало знати, про що буде твір, треба чітко усвідомити, що  хочете довести, ствердити або заперечити у своєму висловленні, у чому переконати. Інакше кажучи, від самого початку треба визначити основну думку. Ми вже знаємо, що іншими словами, - це ідея, або авторський задум.
   Основна думка може бути сформульована в назві твору. Наприклад: "Знання роблять людину сильною", "Охороняєш природу - значить охороняєш Батьківщину" (М. Пришвін).
   Основна думка може й не називатись автором, а логічно випливати із змісту твору. Для прикладу звернемось до оповідання О. Довженка "Мати". У ньому розповідається про велику материнську любов, про людяність і героїзм радянського народу в роки Великої Вітчизняної війни. Це - ТЕМА оповідання. Усім змістом автор доводить: ніхто не зможе здолати країну, у якій на боротьбу проти ворога піднялись одностайно люди різних національностей і поколінь. Така ІДЕЯ оповідання.
 

среда, 24 апреля 2019 г.

Урок 13. Твір. Тема твору.
 

         У повсякденному житті нам доводиться не тільки переказувати те, що ми прочитали, але й висловлювати власні міркування, відстоювати, переконливо аргументувати їх, ділитись враженнями від подій. 
        Саме цього вчить робота над шкільним твором. Отже, приступаємо до конструювання власних висловлювань. Якогось абсолютно нового їх типу тут не придумамо. Кожне нове висловлювання "вдягатиметься" в уже відомі форми: опис, розповідь, роздум, а також їх поєднання.
     Як і при написанні переказу, роботу над твором починаємо з осмислення теми та визначення мети.
     Насамперед - про тему. Висловлення буде зрозумілим, переокнливим, тобто досягне мети, якщо автор чітко усвідомить, про що він буде писати. ТЕМА - це те, про що розповідає автор. Говорити про велосипед, якого нещодавно купили товаришеві; про змія, якого вчора запускали; про фільм. який сподобався, - це значить висловлюватись на теми "новий велосипед", "наш змій", "цікавий фільм". 
     Учень, приступаючи до написання класного чи домашнього твору, повинен добре обдумати задану тему й намагатись  якнайповніше розкрити її. "Якнайповніше" зовсім не означає "написати багато й про все". Адже бувають теми схожі, проте не однакові. Наприклад, часто зустрічається тема "Мої літні канікули", а може бути "Пам'ятний день моїх літніх канікул". На перший погляд, в обох випадках потрібно писати про літні канікули. Не зорієнтувавшись у межах теми, учні часто допускают таку помилку. Проте при детальному обдумуванні неважко помітити, що перша тема ширша й охоплює весь час літніх канікул, вона не може зводитись до розповіді про події одного дня. Тоді як саме про це слід писати у творі на другу тему, тому що вона вужча від першої і розповідь про інші дні канікул у неї не входить.
    Спробуймо визначити, про що слід писати у творі на тему "Визначні місця нашого міста". Об'єктом твору буде місто, де ви живете, але не все місто, а лише його визначні місця. Необхідно подати опис найбільш значних із них, з'ясувати, з якими історичними фактами, подіями вони пов'язані, розповісти про ваше ставлення до визначних місць, обґрунтувавши його. 
    Якщо ж не зорієнтуватись, чого вимагає тема, то, захопившись фактами, можна вийти за межі теми, іншими словами - писати зайве. Або навпаки, зосередивши увагу на якомусь яскравому епізоді, можна не розкрити всю тему, не охопити її, звузити. В обох випадках твір не відповідатиме темі.
 

вторник, 23 апреля 2019 г.

Урок 12. Опрацювавши три попередні уроки, тепер зможете усвідомити і смислові, і мовні зв'язки у всій структурі тексту, вони допоможуть зберегти їх у створюваному вами переказі і, зрештою, перед вами все рідше й рідше виникатиме питання, яке так часто хвилює багатьох: з чого почати? Чим закінчити? 
   Знову звернімося до прикладу. Проаналізуймо роль вступної, основної  і заключної частин поданого тексту.
 

     Думай, людино!
    I.  Невід'ємною частиною самовиховання є самоосвіта. 
     Колись це поняття різко відмежовували від слова  "освіта". Зараз це поняття є одноразово і простішим, і складнішим. Кожен громадянин нашої країни навчається протягом 11 років, і тому проблема нагромадження знань на початковому етапі знята. Але значення самостійного удосконалення знань не зменшилось, як могло б видатись на перший погляд, а різко зросло. Колосальний рівень сучасних знань все більше вимагає від кожного особистих  зусиль. Цього не можуть замінити ніякі інститути й курси підвищення кваліфікації. Не може в наші дні вважатись освіченою та людина, яка набула знання "раз і назавжди" і на цьому зупинилась. Знання вимагають переробки й безперервного збагачення.
  II.   Ми підійшли до питання про спорідненість між вихованням і освітою. Проблема зв'язку моралі і знань давно цікавила не лише філософів. Очевидно, прямого й безпосереднього зв'язку між вчинками людей і прочитаною книгою немає. Знання збагачують розум, пам'ять, сприяють чіткості думки, інколи не торкаючись почуттів. Але немає сумніву в  тому, що читання змушує людину замислюватись над питаннями, які раніше не приходили їй у голову.
    Той, хто працює над своїм характером, дбає про постійне збагачення знань, легше знаходить своє місце в суспільстві, упевненіше обирає професію і зрештою стає ерудованим спеціалістом. 
     Наш час потребує самостійно мислячих творчих особистостей. Тут ми підійшли до головного, у чому полягає смисл самоосвіти: вона може дати суспільству самостійно мислячих особистостей, здатних із справжньою відповідальністю приймати зрілі рішення. 
  III.  Отже, самовиховання, самоосвіта, відповідальність за свої вчинки - це основа, на якій людина зводить підвалини свого характеру і зростає як громадянин (із журналу).
 

понедельник, 22 апреля 2019 г.

Урок 11. Конструкції для переказу тексту з аналізом його структури
 

Структура тексту,                                       Лексичні засоби, конструкції
тема, проблема (ідея)

1. Для передачі теми                  Стаття (оповідання, текст) має назву, названа,
                                                       назва статті - ... Стаття присвячена темі, проблемі,
                                                       питанню... Тема статті, ця стаття на тему про ...
                                                       У статті йдеться про ... Автор статті (оповідання)                                                                           розповідає про ... Стаття є узагальненням, 
                                                       викладом, оглядом, аналізом тощо... У статті 
                                                      розглядається  (що?), ідеться (про що?), подана
                                                      оцінка, викладений погляд

2. Для передачі                           Стаття поділяється на ..., почи нається (чим?),
    композиції                               складається з ..., завершується (чим?)

3. Для з'ясування основної        У статті автор ставить, торкається (таких 
 думки, проблеми                       проблем), висвітлює (такі проблеми), зокрема
                                                      зупиняється на (чому?). Сутність проблеми
                                                     зводиться до (чого?). У статті зроблені узагаль-
                                                     нення, науково обґрунтований опис, порушене 
                                                      питання про (що?)

4. Ілюстрація автором            Автор наводить приклад того, як... Автор підтвер-
    своїх позицій                          джує цю думку фактами, цифрами, прикладами, 
                                                      цитатою з ...

5. Закінчення, висчновки         Автор приходить до висновку, що ... Автор робить
                                                     висновок... Автор підводить підсумок... У результаті 
                                                     можна прийти до втсновку... На закінчення є
                                                     підстави стверджувати ... Сутність викладеного
                                                     дає підстави твердити... (зводиться до...). Отже, 
                                                     є підстави твердити про... На основі цього ми 
                                                    переконуємося в тому, що... Узагальнюючи 
                                                    сказане, ... Із сказаного виходить, що... Ці дані 
                                                    свідчать про те, що...       

                

воскресенье, 21 апреля 2019 г.

Урок 10. Конструкції для переказу тексту через опис із висловленням оцінки переказуваного змісту
 

Смислові відношення                     Лексичні засоби та конструкції

1.  Вираження наявності         Автор розглядає, аналізує, характеризує,
    інформації в авторському     доводить, порівнює, зіставляє, з'ясовує,
    тексті                                      підкреслює, посилається на..; зупиняється
                                                      на.., розглядає зміст, наголошує на 
                                                     важливості, формулює.., виходить з того,                                                                                          що..,  заперечує (кому, що); торкається,                                                                                            стверджує,  критично ставиться (до чого),  
                                                    ставить завдання, підтверджує висоновок 
                                                     фактамии; пояснює це тим,    що..; 
                                                   причину цього вбачає в тому, що..; вважає, що...

2. Опис авторського                У статті викладений поглід на .., викладені
    тексту                                  дискусійні твердження, суперечливі, загально-
                                                   відомі істини, цінні відомості, експеримен-
                                                   тальні дані, зроблено спробу довести (щось),
                                                  переконливі докази, накреслені правильні
                                                  шляхи; враховано, взято до уваги, звернуто
                                                   увагу; сутність цього зводиться до того, що..;
                                                  необхідно підкреслити, що...

3. Висловлення                       Переконаний, вважає, обстоює погляд,
впевненості                           дотримується точки зору (погляду), підтвер-
                                                 джує, стверджує, автор переконливо доводить,
                                                  що..; не викликає сумнівів той факт (частина),
                                                 висоновок про ..; у зв'язку з цим цілком ясно,
                                                 що..; автор обґрунтовує висновки

4. Висловлення                     Схвалює, погоджується, поділяє погляд,
    згоди                                   стверджує, визнає здобутки, дотримується 
                                               тієї ж думки

5. Висловлення                     Відзначає недоліки, дорікає в неточності,
    критики                            неуважності; виявляє недоліки, критикує,
                                               заперечує, ігнорує, спростовує, випускає з
                                               поля зору; автор не розкриває змісту (чого), 
                                               суперечить, необґрунтовано доводить, не
                                                підтверджує  висновки фактами; дискусійним 
                                               є висновок щодо (про)..
 

суббота, 20 апреля 2019 г.

Урок 9. Стилістично нейтральні  засоби поєднання частин тексту.
 Наступне повідомлення дасть вам чітке уявлення про органічний зв'язок між усіма частинами тексту, про місце і роль кожної  з них у єдності, якою є текст.

  Смислові відношення                             Засоби зв'язку
між частинами інформації

1. Тотожність, близкість                         Він, цей, той, такий, тут, там, скрізь, туди,      діяча. місця або часу дії                           сюди, всюди, вище, нижче, навколо, тоді

2. Приєднання і поєднання                       І, також, при цьому, при тому, до речі, крім
     частин інформації                               того, більше того, разом з тим, між іншим

3. Причиново-наслідкові та                     І, але, проте, однак, зате, тому, тим самим, 
    умовно-наслідкові  відношення            отже, значить, внаслідок цього, завдяки
   між частинами тексту                        цьому, у зв'язку з цим, у цьому випадку

4. Зіставлення й протиставлення       А, але, проте, однак, і все ж, з одного боку, з
   частин інформації                               іншого боку, навпаки; не тільки, а й; тоді як

5. Узагальнення, висновок,                     Отже, таким чином, одним словом; з цього 
    підсумок  інформації                           випливає, що; коротше кажучи

6. Порядок викладу інформації             По-перше, по-друге, по-третє, нарешті

7. Пояснення, уточнення,                    Наприклад; так, наприклад; зокрема, а саме,
    виділення окремого                           тільки, лише, навіть, адже, іншими словами

8. Початок, одночасність,                  Спочатку, перш за все, у першу чергу, зараз,
   повторюваність,                              тепер, попередньо, одночасно, у той же час, 
  завершення дії                                    поряд з, щойно, знову, ще раз, потім,                                                                                   пізніше,  на закінчення, на завершення

9. Зв'язок з попередньою і             Як уже було зазначено, як зазначалось, як було
   наступною інформацією           доведено, згідно з цим, відповідно до цього, 
                                                           останній, попередній, наступний, згаданий,                                                                                   зазначений, доведений, викладений,                                                                              наведений, проаналізований, досліджений

10. Уведення  узагальнюючої        Розглянемо такі випадки, наведемо приклад, 
   інформації                                  продовжимо аналіз, з'ясуємо відношення




пятница, 19 апреля 2019 г.

Урок 8. Аналіз тексту "Ти і твій хліб".

   Ви, мабуть, помітили, що текст належить до публіцистичного стилю й має тематичну спільність. Його зміст не тільки повідомляє, а й переконує, закликає, справляє певний емоційний вплив на читача. Тому в ньому так багато речень з формами дійсного та наказового способів дієслова. Своєрідність тексту виявляється ще й у тому, що в ньому так багато абзаців, які складаються з одного-двох речень. Чи випадково це?
   У тексті, що складається з 17 речень-висловлювань аж 11 абзаців! А скільки частин? Перші три абзаци утворюють смислову й структурну єдність тексту, вони розгортають, уточнюють, поглиблюють думку, висловлену в першому абзаці. Друга така єдність - четвертий-п'ятий абзаци. Вони виконують поєднуючу функцію між першою та третьою частинами тексту, у яких дуже часто повторюються слова "пам'ятай" та "хліб". Роль останнього абзаца - висновок, що логічно випливає зі сказаного. 







  Структурно-смисловою організацією всього тексту обумовлена також і перевага в ньому простих речень.

четверг, 18 апреля 2019 г.

Урок 7. Про найголовніші ознаки тексту

1. Текст - це повідомлення на певну тему в усній  чи писемній формі; це сукупність речень, об'єднаних мікротемою.
2. Тексту властиві змістова (початок, виклад основної думки, закінчення) і структурна завершеність.
3. У тексті виражається авторський задум (ідея, основна думка).
4. Текст реалізується в одній з форм - розповіді, описі, міркуванні або є поєднанням різних форм з перевагою однієї з них.
       Дуже важливо навчитись визначати в тексті інформативний центр (найосновніша в комунікативному плані інформація), а також формулювати визначення, про яке в тексті прямо не сказано, а треба його вилущити з усього змісту.


                 Ти і твій хліб 
      Хлібом годує тебе Батьківщина. Ніколи не забувай про це. Куди б не закинуло тебе життя - пам'ятай про хліб, яким тебе годували.
     Щоденно чесно заробляй свій хліб. Будь терплячий і мужній у повсякденній праці. Пам'ятай: чесному хлібові - усюди честь.

   З дитинства привчайся бачити в хлібові живу душу рідної землі, рідного сонця і неба, навчайся бачити в ньому  працю всіх, хто віддає твоєму хлібові все своє життя. Страі люди вміють шанувати хліб - шануй їх за це, учися в них.
  Пам'ятай: для того, щоб ти мав шматок хліба , трудиться людство.  Доля хліба залежить від усіх нас, від кожного. 
  Посеред буденності губиться іноді непомітна, скромна краса хліба. У повсякденній суєті забувається часом істинна його цінність. Поспішаючи, людина часом і не дивиться на хліб, і не розуміє, що перед нею  - одвічне повсякденне диво. 

  Пам'ятай: якщо люди говорять різними мовами, і не знають, друзі вони чи вороги, шматок хліба, що його дасть одна людина іншій, виразніший за всякі слова. Шматок хліба, поділений навпіл, робить людей друзями.
  Жебрак духом той, хто не вбирає в себе разом з кожним шматочком хліба повагу до праці людей. Гідний жалю той, хто не відчував радості, поділившись шматком хліба.
  Пам'ятай: твоє ставлення до хліба виховує інших. Якщо людина попросила в тебе хліб - переламай шматок надвоє, навіть якщо це в тебе останній. Коли ти нарізаєш хліб, по старшинству наділи всіх, хто сидить за столом. Собі ж залиш останній шматок.    
 Який твій хліб - така  і твоя честь.
   Який твій хліб - такий і ти сам.
   Шануй у хлібові свою й чужу працю. Поважай у хлібові людську мудрість. Шануй у хлібові історичне минуле (О.Кравець).

среда, 17 апреля 2019 г.

 Урок 6.          Як будується текст. 
                    З яких частин він складається
  Побудувати текст? Що це значить? Коли будівельники зводять якусь будівлю, там усе зрозуміло: потрібні фундамент, корпус, дах.
  А з чого складається текст? Звернімося до прикладу.

                                Криничка
   У лузі - криничка. Вона тут давно-давно. Хто її викопав - невідомо. Над криничкою верба схилилася. На гілці глиняний кухлик висить. Не минають люди криничку. Верба подає їм кухлика, а криничка пригощає водицею. Чистою, прохолодною, на лугових травах настояною. Усіх щедро напуває криничка: і трактористів, і пастухів, і перехожих. А води в ній не меншає (В. Чухліб).
 

  Не важко помітити, що в цьому маленькому тексті три пов'язані між собою за змістом і будовою частини: вступна (перше речення), яка готує до сприйняття наступної розповіді; основна, або виклад, у якій реалізується основна розробка теми, і закінчення (останнє речення), що завершує текст і, до речі, містить основну його думку (чим більше віддаєш іншим, тим стаєш багатшим, щасливішим).

вторник, 16 апреля 2019 г.

Урок 5.                        Текст-роздум
   Роздумом (міркуванням) називають такий текст, у якому щось доводиться, стверджується чи заперечується. Текст-міркування складається. як правило, з трьох частин:
                  ТЕЗА ↣ ДОКАЗИ ↣ ВИСНОВОК
                  
                                           Чому море солоне?
  Винні в цьому, - відповідають учені, - джерела, річки та сонце.
   І справді: річки й підземні джерела, прокладаючи собі дорогу серед гірських порід, розчиняють деякі з них і виносять із собою часточки різних солей. Вирвавшись на волю, підземне джерело тече по землі, потрапляє в         річку, у водах якої  теж є солі. Бо річка вимиває їх із ґрунту. І ось ріки примчали до моря, віддали йому свої води. А потім ... Потім сонце пригріло  поверхню морської води. Вона почала випаровуватись, краплини води перетворились на пару й піднялися до 

неба. Потім пролилися на землю дощем, потрапили під землю, стали підземним джерелом, вирвались на поверхню, злилися з водами надземних рік потрапили в море. Знову випарувались і...
І так безкінечно.
Випаровуючись, краплини води залишають морю той маленький вантаж солей, який вони принесли із собою. І він з плином часу стає величезним.
   Ось чому море солоне (з журналу).
     
    Теза, або твердження. Це необхідна для доказу думка.
    Доказ (доведення) - ланцюг міркувань, доведення істинності тез. У наведеному тексті це відповідь на сформульоване  запитання. 
    Висновок.  У ньому міститься певна оцінка, враження, підсумок. 
    Правда, щоб навчитися будувати тексти-міркування, потрібне не лише оволодіння властивими йому структурою і мовними засобами, а й необхідне вміння доводити, обґрунтовувати висунуте твердження, пояснювати причини явищ, групувати факти, порівнювати й зіставляти їх.                                



                                                                                                                                          



понедельник, 15 апреля 2019 г.

Урок 4.                            Текст-опис
    Текст-опис - це словесне зображення предмета, особи, явища, процесу, місцевості. В описі перераховуються істотні ознаки і властивості, які дають змогу одержати про описуваний обєкт чітке уявлення і відрізнити його від інших. Тому в таких текстах переваєають прикметники, дієприкметники та іменники. Їм здебільшого властивий паралельний тип звязку, при якому друге. третє, четверте та інші речеення залежать від першого, яким починається текст.     (       1       )     
                   ↑    ↑    ↑
                   2    3   4

                                   Трясогузка    
 




               Трясогузка - одна з найкорисніших пташок. Вона дуже спритно знищує комарів і мух на льоту. Особливо велику користь приносить ця пташка на городі. Вона швидко бігає по грядках і скльовує із землі й рослин шкідників.
  Трясогузка - пташка довірлива. Людей вона підпускає дуже близько. Білих трясогузок найчастіше можна зустріти біля води й житла людей. Ці птахи стали майже такими супутниками людей, як горобці й синиці.
 
 Восени трясогузки збираються у великі зграї  та відлітають у теплі краї. 

    Зверніть увагу на перше речення. Воно незалежне й інформаційно найбільш насичене. Усі інші речення в тексті так чи інакше пов'язані з першим реченням. Між собою вони поєднані лише смисловими відношеннями, що випливають із тематичної  цілісності всього тексту. На чому ж ґрунтується паралельний вид зв'язку? Як свідчить цей приклад, - на смислових відношеннях зіставлення, переліку, протиставлення.
  Опис має бути систематизованою характеристикою ознак. Розрізняють, крім того, ділові, наукові й художні описи. Перші два вимагають високого ступеня точності. Тому в них необхідно назвати всі  істотні ознаки в логічній послідовності. У художніх описах образно передається ставлення автора до зображуваного. У зв'язку з цим у них використовуються  такі  художні  засоби, як порівняння, метафори, епітети тощо.

воскресенье, 14 апреля 2019 г.

Урок 3. Які бувають тексти
  Залежно від комунікативної мети є тексти-розповіді, тексти-описи й тексти-роздуми (міркування).
                  
                           Текст-розповідь
 У тексті-розповіді йдеться про пов'язані між собою події. Тому послідовність викладу залежить від ходу розвитку подій, про які повідомляється в тексті. У зв'язку з цим речення пов'язані між собою ланцюговим зв'язком, при якому зміст другого речення залежить від першого, зміст третього - від другого, четвертого - від третього...
 (1⇐ 2⇐ 3⇐ 4...). Велика роль у таких текстах належить дієсловам, оскільки події завжди пов'язані з рухом, динамікою, послідовністю.
  
                             Попередили аварію
   Хлопці, як завжди, поверталися зі школи додому повз залізничну колію. Раптом помітили пошкоджену рельсу. А до станції мчав на повній швидкості важковаговий состав. Діти зрозуміли, що діяти треба швидко й рішуче. Різні
думки шугали в дитячих головах. Першим здогадався Мишко. Він зняв свою червону футболку. Хлопчики швидко прив'язали її до довгої палиці і, високо піднявши вгору, кинулися назустріч поїзду. Машиніст зупинив состав.( З газети.)
 

 У наведеному тексті-розповіді висвітлюється тема, на яку вказує заголовок. Цьому підпорядковані всі речення. Кожне наступне речення додає щось нове до змісту попереднього, тому розповідь розвивається логічно й послідовно. Останнє речення, як бачимо, вичерпує розповідь, оскільки автор реалізував свій намір - розповів  про те, як діти запобігли аварії. Тому воно є заключним.
 Отже, у таких текстах є сюжет, пов'язаний учинками дійових осіб. Тому головна увага має бути  приділена викладові розвитку подій, який є, по суті, зав'язкою (див. друге речення); момент найбільшого напруження, або кульмінація (третє речення); нарешті, заключна частина - розв'язка (останнє речення).
  Таким чином, перед нами текст-розповідь з усіма його особливостями - тематичною цілісністю, зв'язністю, послідовністю в розгортанні сюжету й завершеністю.