57. Тепер ви зрозумієте, чому багато хто з учених-істориків, філологів, археологів, етнографів виступає проти поспішливого й бездумного перейменування населених пунктів.  

Ось що каже з цього приводу Л. Успенський: "Доки вона (стара назва) живе, крізь неї, як крізь фантастичний перископ часу, можна, буває, заглянути далеко в минуле. Коли ж вона вмерла або, що ще сумніше, її знищили руки невігласа - окуляр чарівної далекоглядної підзорної трубки розбито...". 

   Люди! Загляньте в "перископ часу", подивіться крізь нього на назву вашого рідного міста, селища, села - і багато цікавого, - а часом і несподіваного - розкриється перед вами.

 

56. Свідченням того, скільки історичних подій може акумулюватися в одній назві, може послужити найменування міста Ізмаїл. 
     У IV-V століттях тут була грецька

колонія Антіофілас. У XIV ст. на цьому місці вже було слов'янське поселення Сміл, яке генуезькі купці називали Сініл. 
    У  XVI ст. Сміл захопили турки. Вони називали місто турецьким словом, проте максимально наближеним до сміл своїм звучанням, - ішмаел, що означає "почуй, Боже!"



    До наших часів назва міста дійшла у формі Ізмаїл. Дехто вважає, що місто так назвали на честь турецького полководця Ізмаїл-бея. 
    Чи так, чи не так, а все ж це "потурчена, побусурманена" - як співалося в старовинних піснях назва слов'янського селища Сміл. 

 

55. У кінці XVIII ст. на місці старовинного слов'янського поселення Коцюбієво, яке свого часу татари й турки укріпили й назвали Хаджибей, з'явилося місто під назвою Одеса (назву місто одержало в 1795 році). 
    Це назва стародавньої грецької колонії (по-грецькому вона звалася Одессос), що, як тоді вважали, була колись розташована саме на цьому місці.

 
    Пізніше виявилося, що ця колонія була на території Болгарії - у районі міста Варна.

54. Хоча в назвах міст Херсон і Одеса немає слова поліс, усе ж вони теж узяті з грецької мови. 
    Місто Херсон закладено у 1778 році на території старого укріплення Олександр-Шанц. 


   Потьомкін дав місту назву Херсон на згадку про стародавній Херсонес - грецьку колонію на заході Криму, поблизу нинішнього Севастополя. 

 

53. Проте не завжди назва міста, яка закінчується на -поль, була утворена від грецького поліс. 
    Так, наприклад, не лише назви Білопілля, Краснопілля, Добропілля мають у другій частині "поле", цей корінь є і в назвах Бориспіль, Костопіль, хоч вони й схожі на такі назви, як Ямпіль, Томашпіль, Теофіполь (останні утворені від імен своїх колишніх власників у першій частині і -піль від поліс). 

 

     Сюди ж можна віднести й назву міста Тернопіль. Уперше згадується місцевість Тернопілля у 1540 році. Ця назва, як вважають, означала тернове поле - там довго лежав порослий тернами пустир. 
    Є й інші пояснення: назва могла бути утворена від слова ополе - об'єднання кількох родів; в основу назви могло бути покладене прізвище Тарновський та ін."

 

 
52. Що стосується назви міста Мелітополь, то вона взагалі призначалася зовсім для іншого міста: спочатку з'явилася думка побудувати в Криму ще одне місто. Це було в кінці XVIII ст., у час царювання Катерини  II. Було придумано для цього міста й пишну грецьку назву: Мелітополь - "місто меду" (від грецьких слів   меліта (Р. в. мелітос) - "мед" і "поліс" - "місто". 

    Проте місто з цією назвою так і не було закладене. Тільки через півстоліття вирішили скористатися назвою Мелітополь, але вже не для кримського міста. У теперішній Запорізькій області була слобода Новоалександрівка, названа так на честь О. В. Сувора, бо заселили її переважно колишні солдати Суворова. У 1842 році слободу перетворили на повітове місто, якому й дали назву Мелітополь. 

 

   Цим же способом - складанням двох основ, з яких друга поль від грецького поліс, утворено назви міст Нікополь, Ставрополь, Маріуполь, Тирасполь.

 

51. Тоді ж, у 1793 році, одержало назву й селище Овідіополь (Одеська область), того року тут була закладена нова фортеця. Коли давали цю назву, вважали, що римський поет Публій Овідій Назон (43 р. до н. е. - 17 р. н. е.) був засланий саме сюди (є відомості, що Овідій був засланий у селище Томи у 8 р. н. е.) і тут був похований.   

 

 Пізніше виявилося, що на місці Овідіополя в давнину було місто Ніконіум, а з колишніх Томів виросла сучасна Констанца в Румунії.  

 
  
Таким чином, назва Овідіополь є свідченням історичної неточності; проте назва прижилася й стала своєрідним пам'ятником видатному поетові на нашій землі.

50. Сімферополь заснований у 1784 році на місці татарського селища Акмечеть ("Біла мечеть"), яке, у свою чергу, з'явилося на руїнах Неаполя Скіфського. 
     Сучасна назва складається з двох грецьких слів: сімферон - "збирати докупи, з'єднувати" і поліс - "місто", що разом означає "місто, яке єднає". Існує ще один переклад: сімферон - це ще й "вигода, користь", тому Сімферополь - це ще й "корисне місто".

 

 
49. У 1783 році на місці невеличкого татарського селища Ахтіар ("Біла скеля") в Криму було засновано фортецю і порт. У наступному році нове місто одержало від щойно титулованого "князя Таврійського" Г. Потьомкіна назву Севастополь - від грецьких слів севастос - "величний" і поліс - "місто". 

 

    Легендарний Севастополь - місто-герой, яке вкрило себе славою у Вітчизняну війну, - виправдало своє горде ім'я "Величний". 
    Назва Севастополь не була створена, а лише повторена: як свідчить Птоломей, у Колхіді (Грузія) було вже колись місто з такою ж назвою - Севастополіс.

 

 
48. Після приєднання Криму до Росії в 1783 році за півостровом закріпилося дві назви: Крим і Тавріда (Таврія). Остання з'явилася як своєрідна данина моді XVIII ст. на історичну давнину у власних назвах. 

 
    Створена на цих землях губернія стала називатися Таврійською. Таврією  називали також частину південних земель України, які ввійшли до складу цієї губернії.
 

  Так само даниною моді кінця XVIII ст. є назви міст Севастополь, Сімферополь, Мелітополь, Овідіополь.