Школа на Дачному (блог учителя Ольги Яркової)

четверг, 30 июня 2022 г.


 30.  Пізнішого походження слово штаб. Це запозичення з німецької мови, де слово штаб (Stab) – це або «палиця», або «жезл». Чому саме так назвали «мозковий центр» військової частини пояснити можна, хоч ситуація, покладена в основу називання, сьогодні вже не існує. Раніше будинок, у якому розміщувався штаб, прикрашався яскравим жезлом – емблемою військової частини.

У російській мові слово з’явилося в епоху Петра
I. Сьогодні воно має кілька значень: це орган керування військами в частинах, з’єднаннях і об’єднаннях усіх видів збройних сил; це особи, які входять у цей орган; це приміщення, у якому перебуває такий орган; це взагалі керівний орган будь-чого.

среда, 29 июня 2022 г.


29. 
 Слово фронт походить від латинського фронс (Р.в. фронтіс), де воно означало «лоб», «фасад» (і сьогодні можна сказати фронтальний удар і лобовий удар).

вторник, 28 июня 2022 г.

28.    Як ви думаєте, чи давно з’явилися у нашій мові й у мовах наших сусідів слова фронт, лінія фронту, штаб армії? Не поспішайте з відповіддю, пригадаймо вже знайоме.  Відома армія – давнє, ще латинське слово, якому більше двох тисяч літ. А як же інші слова? Пошукаймо відповіді в словниках. Мабуть, найстаріше серед цих слів –  - насловом? Льон (лінум), а точніше лляна нитка, натягнена між двома кілочками – прообраз сучасної абстрактної лінії, ниточка, з якої у десятках мов з’явилися десятки слів.

понедельник, 27 июня 2022 г.




27. На Україні в XVI - XVIII ст. полком звали не лише військову частину, а й територію, на якій було розташоване військо. Кожен полк мав своє головне місто, від якого одержував назву (Чернігівський, Ніжинський, Лубенський та ін.).

Такий полк мав у своєму складі до трьох тисяч козаків. Цар Петро I, як відомо, провів повну реорганізацію війська, після неї слово полк набуло сучасного значення: "військова частина із самостійним управлінням і господарством, яка входить до складу дивізії або бригади". 

 

воскресенье, 26 июня 2022 г.

 26. Як свідчать літописи, був час, коли слово полк вживалося і в значенні "рід": "Рюрик и Давидъ полкъ весь..." ("Повість минулих літ"). Значить, спочатку невизначена, але значна кількість людей; пізніше - не просто людей, а військових людей. Із цим значенням воно вживалося довго й часто, судячи з того, скільки слів з цим коренем є в нашій мові (полководець, ополченець, ополчитися, полчища та ін.).
За часів Київської Русі полк означало вже військо, військовий похід. З часом удосконалювалася військова справа, вироблялася військова тактика, набувало точнішого, предметнішого значення і слово полк. 

суббота, 25 июня 2022 г.

25.  Цікаве й довге життя прожило в мові слово полк. І значення його в різні часи було неоднакове. Був час, коли полк означало масу народу, невизначену кількість людей. Це саме значення має німецьке слово фольк (volk) - "натовп", "військо".                             
     Одні дослідники вважають, що наше слово полк - це запозичення з німецької мови, тільки дуже давнє. Інші схиляються до думки, що між цим німецьким словом, деякими словами балтійських мов і нашим полк складніша відповідність: можливо, що вони всі мають одне, але ще більш давнє першоджерело.

пятница, 24 июня 2022 г.

24. Після параду полки повертаються в казарми. В основі цього слова лежить латинська арма - "зброя", те саме, що в слові армія. Виявляється, у французькій мові було слово казерн (caserne), що означало "приміщення для чотирьох солдат", у свою чергу взяте з латинської мови, де було слово кватерні ("по чотири"). В італійській мові французьке казерн під впливом слова арма стало вимовлятися як казерма.
Слово прийшло до нас через німецьку й польську мови, має значення "спеціальна будівля для розміщення  військової частини". 

четверг, 23 июня 2022 г.

23. На параді над військами, яких вітає той, хто приймає парад, спалахує розкотисте ура!  Що це за вигук, звідки він? В.Чивіліхін у романі-есе "Пам'ять" наводить його як давній бойовий клич східних племен, що складали орду. А ось аргументи на користь західного походження слова ура: "В пятом часу король и все прочие... кричали ура трижды" (1716); "Палили из тринадцати пушек, кричали ура по отъезде пять раз" .

Це найдавніші писемні свідчення про існування цього слова в російській мові. Вони стосуються поведінки іноземців, які прибули із Заходу й привезли з собою це ура. Де взяли його? У діалектах німецької мови є слово гурра (hurra), утворене від hurren - "швидко рухатися".

Ще докази: наявність слова в такій формі в західноєвропейських мовах: французькій, шведській, італійській, датській, іспанській, англійській - і скрізь hurra.

среда, 22 июня 2022 г.

22. На "парадних місцях", як сказав би  цар Петро I, солдати приймали і зарарз приймають присягу - урочисту офіційну обіцянку захищати священні кордони своєї Батьківщини, оберігати її спокій і мирний труд. Старе це слово присяга, з походження слов'янське, має воно в мові велику родину, починаючи з присягати, через досягати, сягнути аж до сажень (міра довжини).
А як же від сажень (стара форма) дійти до присяги? Корінь обох слів однаковий, це, видно, означає він "торкатися", "діставати", а раніше існував такий ритуал: коли людина клялася в чомусь, то звичайно при цьому торкалася (сягала) на знак клятви якогось священного предмета - прапора, наприклад, або зброї.


вторник, 21 июня 2022 г.


21.
Таким чином
 ми прийняли парад - уявний парад - військ. Спочатку парад був, мабуть, звичайною затримкою війська (іспанське парар - "затримувати", парада - "зупинка") для огляду командирами його готовності до дальшого походу чи бою.

У французькій мові, куди слово потрапило з іспанської, парад - вже огляд військ на спеціально відведеному місці. У Росії починаючи з Петра I, з'являється вислів парадное место, а в сучасній нам мові парад - це й урочистий огляд військ, і їх рух, стрій; це також урочистий огляд спортсменів, піонерів, ветеранів та ін.