Школа на Дачному (блог учителя Ольги Яркової)

воскресенье, 28 февраля 2021 г.


14. Українське червінець (російське червонец) за час свого існування кілька разів змінювало значення. Спочатку це була загальна назва золотих чужоземних монет, що були в обігу в допетровській Росії - починаючи з царювання Івана III.

Пізніше - це золота монета вартістю 3 карбованці. Ці золоті монети карбувалися в Росії, починаючи з XVIII ст. Далі слово червінець потрапило в розмовну мову, де позначало монети вартістю не лише три, а й п'ять і десять карбованців. 

суббота, 27 февраля 2021 г.

 

13. Як це звичайно буває, переможці-римляни обклали даниною переможених, з'явилися гроші, значить - Юнона дотримала своєї обіцянки. Тому римляни перенесли майстерню, яка робила гроші, під покровительство Юнони-Порадниці, Юнони-Монети, у храм на Капітолії. Гроші, які звідти виходили, почали називати за місцем їх народження  монетами. Від цього слова у французькій, німецькій, англійській та інших мовах утворилися свої назви металевих грошей.
До нас слово прийшло через польську мову. І хоча воно зустрічалося ще у творах ректора Києво-Могилянської академії Феофана Прокоповича (1681-1736), значного поширення в українській мові до Жовтня не було, про що свідчить той факт, що слова монета немає у словнику Б.Грінченка.

пятница, 26 февраля 2021 г.

 


12. Появу назви храму Юнони-Монети пояснюють так. Під час війни з царем Епірру Пірром у 300 р. до н.е. римляни відчули гостру нестачу грошей. І, за тогочасними звичаями, пішли радитися у храм Юнони. За переказами, Юнона начебто порадила їм воювати справедливо. Якщо вони виконають цю її вимогу,

Юнона обіцяла дати гроші. Рим, як відомо, переміг, хоч спочатку зазнавав поразки (дійшла до нас з тих часів крилата фраза "Піррова перемога" і слова самого Пірра про цю "перемогу": "Ще така перемога, і я залишусь без війська"). 

четверг, 25 февраля 2021 г.


11. 
 Кілька разів уже згадували слово монета. Для нас це "металеві гроші", а для давніх римлян - це одне з імен богині Юнони, дружини Юпітера. Кожен храм цієї богині прославляв якусь з її властивостей: Юнона-Популонія була покровителькою родючості, Юнона-Пропуба вважалася чимось на зразок свахи, були й інші.

У центрі Риму на Капітолії височів храм Юнони-Монети (монета в латинській мові - "порадниця", монео - "раджу")...

среда, 24 февраля 2021 г.

 


10. Про асигнації. Вимагаючи виплату сріблом, навіть державна скарбниця не приймала асигнацій, а часом і міді. З'явилися подвійні ціни на товари: на асигнації й на срібло, а часом і потрійні (сріблом, асигнаціями й міддю). Так,  перед війною 1812 року карбованець асигнаціями коштував лише 25 копійок.

На цей час і припадає народження слова цілковий (від "цілий"). Так стали називати повноцінну срібну монету вартістю в 1 карбованець на відміну від паперового карбованця, який коштував лише чверть ціни. У російській мові слово целковый уживається ще й сьогодні. 

вторник, 23 февраля 2021 г.


9.
На означення карбованця є в українській мові ще одне слово, нині застаріле. Це цілковий. Його історію розповідають так. У давнину в обігу були головним чином мідні гроші. Це було незручно: вони були великі, важкі, один карбованець, наприклад, важив близько кілограма.

Ми вже знаємо, що вага грошей з часом змінювалася: з пуда міді починали робити все більше й більше монет. Тому, коли в 1769 р. з'явилися паперові асигнації, вони швидко ввійшли в обіг як більш зручні.

Проте їх випустили надто багато, й обмін їх на металеві гроші скоро почав викликати труднощі; асигнації стали знецінюватися...

понедельник, 22 февраля 2021 г.

 


8. В українській мові є слово гривня (це сучасна валюта України), яке називає саме цю стару гривну. Цим же словом подекуди називали мідну монету вартістю 3 копійки (в інших місцях - дві з половиною копійки).
Сума на ті часи, мабуть, була досить значною, раз виникло прислів'я "не хоче, як старець гривні". Слово гривеник, яке означало срібну монету в 10 копійок, теж уже застаріло.

воскресенье, 21 февраля 2021 г.

 

7. Письменник В.Чивіліхін (продовження): "Реальну цінність срібної гривни можна уявити за її купівельною спроможністю - за гривну можна було купити 200 шкурок білки, за 5 гривен - раба... Після навали переможці наклали величезні податки на руських князів, а селянам призначили річну данину "по полугривні з сохи".
І якими не були великими вікові запаси, вони протягом другої половинии XIII століття вичерпалися, що разом з підривом усієї економіки країни призвело, як ми б тепер сказали, до девальвації - гривну почали рубати навпіл, кожен срібний "рубель" важив уже вдвічі менше, а данники відмовлялися платити більше, ніж... по рублю з двох сох".


суббота, 20 февраля 2021 г.

 


6. В українській розмовній мові вживається також слово рубель (часом руб) з тим же значенням. Ось як про появу рублів розповідав відомий російський письменник Володимир Чивіліхін: "Рубль. Хто не знає, що слово це утворене від дієслова "рубати" і що колись щось навіщось розрубували, щоб одержати грошову одиницю. Що, коли й навіщо, точніше, чому?
Основною грошовою одиницею в домонгольській Русі була гривна, не однакова за вагою і формою в різних князівствах. Це не монета, а золотий або срібний брусок, і не маленький, не легенький - важив він мало не півфунта, точніше 195 грамів! Хоча є підрахунки, які визначають середню вагу гривни приблизно в 70 грамів..."

пятница, 19 февраля 2021 г.


 5. Слово карбованець було утворене в українській мові від дієслова ккарбувати, яке пов'язують із середньовічним німецьким кербен - "карбувати", кербе - "зарубка, насічка ". До нас німецьке слово прийшло через польську мову. Карбованець, тобто карбована монета, мав насічки по краях і спочатку виготовляли зі срібла.

У сучасній нам українській мові карбувати - "робити зарубку, позначку на чому-небудь" і "вирізьблювати що-небудь на металі, камені". Вживається слово і в переносному значенні - "чітко, розмірено відбивати" (найчастіше так кажуть про кроки - "карбувати крок").
До 1992 року  слово карбованець позначав в українській мові не просто будь-яку монету з карбом, а металеві або паперові гроші вартістю 100 копійок. Зараз в Україні - гривня.