Школа на Дачному (блог учителя Ольги Яркової)

четверг, 31 августа 2017 г.

 Люди зараз готують дуже багато страв із картоплі. Але чи завжди так було? Звичайно, ні. Шлях до масового поширення "земляних яблук" на нашому континенті не завжди був легкий, з цією рослиною пов'язано чимало цікавих історій, курйозів, дотепних бувальщин.
 Вважається, що в Європу "земляні яблука" привезли мореплавці вже після відкриття Нового Світу в XVI столітті. І вперше з'явилася ця незвична для європейців рослина в Іспанії. Тоді ж кілька "земляних яблук" подарували Папі римському. 
 

У Ватікані заморський прибулець викликав зацікавлення, і духовенство всіляко підтримувало поширення цієї рослини. До речі, саме в Італії "земляні яблука" дістали назву, яка фонетично близька до сучасної. Їх почали називати "тартуффолі". Очевидно, тому що бульби схожі на відомі італійцям гриби трюфелі.
 
 

 



  А ось ці всі картоплинки схожі на цукерки "Морські камінці".











                      Увага! Увага! Увага!
Святкова лінійка 1 Вересня
                                      відбудеться о 8.30!
Приходити в парадній формі (білий верх, чорний низ). Принести довідки з ЛКК.
        До зустрічі!    З повагою кл. керівник.

среда, 30 августа 2017 г.

Як-не-як, а в нас картоплю називають "другим хлібом". І ви вже про це знаєте! 
Смачна вона і розварена, і в товмачах, і в мундирах, і в шинельках, і бульбаники та деруни дуже смачні, і ще багато-багато різних страв із картоплі готують господині по всьому світі.
Картопля ніколи не приїдається, кажуть у народі. Десятки різноманітних страв з картоплі уміють приготувати й наші  вигадливі  та старанні господині. Дивіться самі!!!


 


     Картопля - страва вже на щодень, і без неї не уявити сучасної кухні. Хто хоче заперечити?





вторник, 29 августа 2017 г.

 
 Пора копання картоплі... Не випадково в поетичній уяві багатьох авторів ця пора набула такого прозорого й виразного, осяйного художнього осмислення й відтворення. Що не кажіть, а коли копають картоплю, радісна й очікувана пора  насамперед для хлібороба.
 
Чи добірні бульби викопуються, чи щедрий урожай "земляних яблук". Що для себе, для спожитку залишити, осібно на насіння, а що на продаж, дрібнішу на корм домашній живності. 
 

Отак відсортувавши, що треба в кагати закопати, полином дно й зверху устелити (це від мишей), від морозів укрити, щоб навесні картопля свіжою була, як восени...
 

                                   А вдома - ось так!

понедельник, 28 августа 2017 г.

   Ледь уловимі душевні настрої, розвиток ще прихованих почуттів розкриває український письменник Григір Тютюнник в оповіданні "Печена картопля". До речі цей твір був екранізований. Чудова гра акторів.

"... І дим угорі, над багаттям, порожевів, як узимку на сході сонця з бовдурів...
       Картопля перестала сичати. Жарок пригас. У ярку смачно запахло підпеченою скоринкою, а лопухи, почувши холодок, - настовбурчились, тихо зарипіли, випростовуючись, і теж запахли - росою, ніччю, димом..., печеною картоплею..."  
                                  
 Про благодатну пору копання картоплі, неповторні барви, настрої цієї пори і в "Жартівливій баладі про теорію відносності" Івана Драча, у якій він використовує незвичайну лексику та порівнячння: 


                        
                     Картоплі овальні, неначе планети...
                         Потім беруть ті планети на горб
                       з їх атмосферою та стратосферою
                       Та кагатують, а дядько Ригор
                        їх зверху соломою, землею їх зверху!


                                   



воскресенье, 27 августа 2017 г.

  Елегійну картину створює і поет Богдан-Ігор Антонич у вірші "Копання картопель":
Поволі, поволі
По сивім полі
 Дими кружляють
 На вільній волі...



І в поезії "Люблю  чернігівську дорогу" Ліни Костенко  схожі настрої: 


      Під осінь в кожному селі
      Немов димки димлять жертовні -
      Копають люди картоплі... 
     


суббота, 26 августа 2017 г.

       Надійшла пора копати картоплю...

Чудова, заспокійлива, упокорююча це пора, вона спонукає до творчості. І в полі,  і на городах люди копають картоплю...
О, а тоді! Снують різні думки, рядки й рядочки.
    Хоча б і оці! "Коли копають картоплю"!
Прекрасна поезія Максима Рильського завжди спадає на пам'ять, коли настає ця благословенна пора - копання картоплі...
 Коли копають картоплю - стелиться дим над землею.
 Листя летить воскувате, ніби метеликів рій,
 Пахне грибами й медом, вогкістю пахне тією,
 Що, опріч назви "осінь", немає імені їй.
        Коли копають картоплю, ключ угорі журавлиний
        Рідною мовою кличе у невідомі краї;
        Смутком тоді щасливим повниться серце людини;
        Вітер, як старості повів, навкруг обвіває її.
 Коли копають картоплю, тихо співають дівчата,
 Озимина витикає свіжозелені голки,
 В гості запрошує всіх біла над річкою хата,
 Діти несуть у школу завиті в хустину книжки.
        Коли копають картоплю, стигне вода в криниці,
        Рівно й спокійно дише натомлена з праці земля,
        Хлопцям пора і дівчатам свариться і мириться,
        Час музикам ладнати скрипки на весілля.

 

        


среда, 23 августа 2017 г.

       Отакі повір'я має ця рослина. 
    На кожному кроці спізнаючи її жалющу дію, чи задумуємося ми, чому ж жалить кропива. І справді? 
   Виявляється, що і чотиригранне стебло, і листя кропиви усіяні жалющими волосинками - своєрідними маленькими шприцами. 
 
Кінчик жалющої волосинки, насичений кремнеземом, легко обламується, кінчиком ранячи шкіру, і їдка рідина (мурашина кислота) - вміст волосинки - потрапляє в ранку.
Отже, і жалячи, кропива також лікує. 
 

 
 

 

 
  Далі мова піде про наш другий хліб - картоплю.
  Бажаю всім викопати каптоплю до 1 вересня! 
Діти, допомагайте своїм близьким збирати врожай на городах і в садах! Не лінуйтесь!