У чім же секрет виняткової міцності й довговічності льняних тканин? Пояснюється це тим, що волокно містить кремнезем, який не гниє. Але чому його накопичує саме льон - залишається загадкою. До наших днів дійшло чимало давніх рукописів, написаних на папері, що виготовлений із лляної сировини.
      Широко був розповсюджений льон у Древній Греції. Древнім грекам дуже подобались "білі, оздоблені пурпуром убори", оспівані Гомером. Він згадується у творах багатьох античних письменників. Ось що з цього приводу писав відомий російський учений-історик Микола Іванович Веселовський:

"Льон був широко відомий в Елладі. Під час Троянської війни розведення льону вже становило важливу складову багатого господарства. Гомер не вводить нас у жоден дім, де б усі жінки - цариці й рабині - не сиділи за прядками чи ткацьким верстатом. Єлена навіть у день весілля дочки не випускає з рук веретена.

Для Одіссея благородні супутники розіслали льняний килим. М'яка постіль, яку приготував Ахіллес Феніксу, складалася з овечих шкур, покритих ніжними льняними тканинами." 
   В інших джерелах згадується також, що коли Александрові Македонському в Індії підносили щедрі дари, то на першому місці лежали тонкі льняні тканини.