Урок 24. Твір-опис (3).
              Учора говорили про відмінності між науковим та художнім описом. Хочу застерегти від поширеної помилки, коли в межах одного твору автор змішує різні стилі. Це правило - дотримання одного стилю - стосується не тільки опису, а й розповіді та роздуму.
   

Та повернемося до опису. Хто з нас, опинившись серед буйних трав луки або в дихаючому прохолодою лісі, не захоплювався цією дивною красою, яку нам дарує природа. "Природа - це казка, яку треба читати серцем". Але ж переповісти цю казку іншим можна тільки словами! Описи природи є невід'ємною частиною творів літератури. На жаль, дехто з читачів, намагаючись швидше довідатись про хід подій, пропускає цілі абзаци, у яких автор дає словесний малюнок природи. Учитайтесь у наведений нижче уривок і ви погодитесь, що такі читачі "обкрадають" себе:

    

 

 ...Погожого ранку раптом іній засріблився на кожній травинці, і, наче ставши металевою, трава потвердішала, потріскує під ногами, як вафлі. Обібравшись іскристим інеєм, усе довкола здається ялинковими прикрасами, новорічною феєрією. А якими свіжими видаються чорнобривці на городі, айстри..!

   Добре в такий ранок іти по опалому листю. Його килимами застелено вулиці, садки, гаї. У лісі весь діл покритий рудим, як випалена глина, листям дубів. Ідеш, а воно шелестить, і шарудить, і скрикує, і зітхає. То скаржиться, то зойкає. А то раптом почне звірятись тихеньким дитячим шепотом. А то почне ткати й ткати печальну мелодію-скаргу, і вже вона змінилася за якусь мить не музикою, а вибухом шаленства... і знову - довірливе звіряння, золота розповідь холодних березових чи осинових уст, що опали додолу.

   Скільки в такий ранок наслухаєшся, скільки зрозумієш, принесеш у серці. (Євген Гуцало).  
 - Як гарно пише Є.Гуцало! Скільки в описі епітетів, метафор, порівнянь! Саме ці художні засоби передають захоплення красою осіннього приморозку в лісі, на вулиці, у садку...