Урок 31. Твір-розповідь (6)
            Інколи деякі ознаки оповідання названого жанру можуть бути менш виражені, якщо, на думку автора, сама розповідь доповідача виразно розкриває основну думку. Як, наприклад, у цьому уривку.

        Перед урочистою лінійкою випускників Марійка розповіла мені: "Я не пам'ятаю, коли, з якого віку я почала працювати. Скільки себе пам'ятаю, - завжди працюю. Це було дуже давно. Мабуть, тоді мені було років сім. Батько сказав мені: "Посади ось ці три саджанці винограду". Я добре вміла це робити.

 
Викопала ямки, залила їх водою, посадила. А корінців не вмочила в глиняний розчин. Пам'ятаю: подумалось: вони ж будуть зариті землею, хто дізнається - мочені корінці в глиняному розчині чи ні. Посадила, полила. Батько ввечері питає: - а корінці  вмочила в глиняний розчин? Ніколи в житті - ні до цього, ні після цього - я не обманювала, а тоді сказала неправду. Звичайно, батько зразу ж побачив обман. Він не сказав ні слова, а тільки глянув мені в очі пильно-пильно. Зітхнув

якось важко, немов хто поклав йому тяжку ношу. Відкопав мої саджанці, намочив у відрі глини... А я стояла й дивилась... І лице моє горіло від сорому. Закінчивши роботу, батько сказав: "Можна обманути когось, а себе ніколи не обманеш".                                                                                       (В.О.Сухомлинський.)