У наших краях, як і в Європі, соняшник з'явився не так уже й давно, якщо міряти історичними масштабами.

Батьківщина соняшника - далека Америка. Тому осяйне жовтогаряче диво засяяло вже після великих географічних відкриттів і підкорювань. Дрібні чорні насінини цієї рослини вперше потрапили до Європи, вважають, 1510 року. Їх привезли до Іспанії на одному з кораблів, що прибув з нещодавно відкритих і підкорених заокеанських земель.

Насіння висіяли в Мадридському ботанічному саду. Рослина чудово прижилася в нових умовах, радувала жовтогарячими голівками в пору квітування, а смачним насінням хто ж відмовиться поласувати. У неї знайшлося багато шанувальників, що сприяло масовому поширенню по Європі золотоголової квітки. 

В українського ботаніка і поета Михайла Клокова (псевдонім Доленго), що родом із Лебедина Сумської області, є такі рядки у вірші "Соняшник":


Жовті плями соняшника на стерні пожовклій,
Мрія? Чи олія? В Мексиці - Дніпро.
Цвіт американський, олійчаний жовнір,
Переможно виступив з моря на город...
     Отак заокеанський прибулець продовжував свій переможний похід на нашому континенті. Щоправда, спершу його в основному висівали на квітниках.