Про калину є  в  Івана Франка чудовий вірш,  який уже став народною  піснею: 
Червона калино, чого в лузі гнешся?
                        Чого в лузі гнешся?
Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?
                       До сонця не пнешся?

             
 Образ калини часто зустрічаємо і в поезії Івана Драча. Ось вірш "Калина":
 І сизий стан гордливо одхиляє Аристократка з репаним корінням, 
 Бо ж ноги мої в модних черевиках 
Свій босий слід не можуть віднайти.

А в "Калинові баладі" є таку прониливо інтимізовані рядки:
Та знаю: мене колисала калина
В краю калиновім тонкими руками,
І кров калинова, як пісня єдина,
Горить в моїм серці гіркими зірками.
 Ось скільки пісень, віршів, легенд, образних порівнянь про калину назбиралося! А скільки ще назбирати можна по всій Україні!