Червоні кетяги калини вплітали у вінки, що їх надівали українські дівчата на веселому святі обжинків:

Йдімо, дівоньки, в долину
По червону калину,
Наламаємо квіточок
Та й обтичемо віночок.

Про  відзнаку щасливого завершення жнив є пісня "Господиня калину ламала". У пісні "Чудувалися ліси" до калини звертаються , як до живої істоти, що здатна помічати переміни в природному дооколлі.