Калинова сопілка в казках і легендах чує й бачить те, що люди від інших хотіли приховати.

Наприклад, у "Казці про дивну сопілку", яку записала Леся Українка, тужливий спів сопілки виказує тяжкий злочин, коли брат брата через заздрощі вбив.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                               

 Надзвичайно образні, барвисті загадки про калину: "Сидить півень над водою з червоною бородою", "У вінку зеленолистім, у червоному намисті видивляється у воду на свою хорошу вроду", "І не дівка, а червоні стрічки носить".

  Щедро оспівана калина у творах українських письменників.

 Хто заплаче надо мною,

Як рідна дитина?

Хто посадить на могилі 

Червону калину?

   Це з поеми Т.Г.Шевченка "Катерина".

І в інших Кобзаревих творах які перлини лірики!   Тече вода з-під явора

               Яром на долину,

               Пишається над водою

               Червона калина.

Пишається калинонька,

Явір молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.