З калини плетуть гірлянди, нею прикрашають світлиці, весільні столи, коровай, ставлять калинові букети перед молодими, бажаючи їм вічної краси, міцного і вірного кохання... "Сваха свасі бажала, кодрами двір встеляла, калиною обтикала...", - співається в одній весільній пісні.

            

 А коли до вінця йдуть, то співають такої:

    Ой зацвіла калинонька на весь вишневий сад,

    Ой час тобі, Наталочко, сісти на посад.

 До весільного посаду, на якому врочисто садовили молодих, мостили мости калинові. У Михайла Стельмаха читаємо в повісті "Щедрий вечір": "Від неї (матері) першої я почув про калиновий міст, до якого й досі тягнуся думкою і серцем..."  

   Вираз цей набув розширеного образного значення. І нерідко вживається в тому розумінні, коли людина тужить за молодістю, що відійшла, за літами, яких не вернути. Людина хоче повернутись у молодість бодай на мить:

     Ой нагнала літа мої на калиновім мості;

     Ой вернітесь, вернітеся, хоч на часок в гості.

                                

     "На калиновім мості" - під такою назвою відоме оповідання Степана Васильченка. У ньому є багато розповідей про давні традиції  та звичаї нашого народу. 

                      Сьогодні всі вітання нашому Юрі.
                                З Днем народження!