6. Ну, а слово цукор - давнє, недавнє? Дуже давнє. Воно з'явилося в давньоіндійській мові, у середньоіндійській (палі мові) писалося sakkhara, звучало приблизно як шаккара; означало спочатку просто "пісок", а потім "цукор-пісок". Звідси воно перейшло в Персію - разом з цукром - під назвою шекер.

Виробляли його тоді, як відомо, із цукрової тростини й торгували ним уже по всій Аравії - під назвою суккар. Від арабів воно потрапило і в північну Африку, і на південь Іспанії. З Іспанії слово й товар перебралися в Сицілію, де вже італійці назвали його цуккеро. Десь у XII ст. слово було запозичене німцями, які на той час жваво спілкувалися з італійцями. Від німців слово потрапило до поляків (цукєр), а вже від поляків запозили свій цукор ми.