5. Саме слово сіль дуже давнє: воно простежується в багатьох індоєвропейських мовах. У ті давні часи, про які ми говоримо, у мові було одне цікаве слово, яке реконструюється як sold ( корінь sol   і суфікс  -d ). Спочатку воно означало "з сіллю", "солоний", а потім ширше -

"приправлений", далі - "смачний", а далі почало звужувати своє значення. Це значення можна було б передати сьогодні так: "той, що має смак цукру, містить у собі цукор", тобто солодкий. Це дає нам підстави твердити, що такі далекі, часто навіть протиставлювані за значенням слова, як солодкий і солоний, розвинулися з одного дуже давнього кореня.