48. І закінчу розділ про гроші, грошові знаки, грошові операції словами старовинної козацької пісні: Ой умру я, моя мати, ой умру, Зроби ж мені, моя мати, з кедроньки труну. Нехай мене не ховають ні попи, ні дяки, Нехай мене поховають запорозькі козаки. Бо ті попи, бо ті дяки за гроші поб'ються...
З яким презирством це сказано, правда? Не варті того гроші, щоб через них за чуби братися, як не варті доброго слова люди, які з грошей зробили собі ідола й моляться на нього. (Згадайте п'єсу Івана Карпенка-Карого "Сто тисяч" і Калитку!).
Є в нашому житті цінності, значно дорожчі за карбованці.
Комментариев нет:
Отправить комментарий